80% українського зерна вивозиться через чорноморський морський коридор, повідомив Козаченко. 12.10.2024

Зображення: Олександр Кубраков

80% українського експорту проходить через чорноморський морський коридор.

За останні три місяці росіяни здійснили близько 60 атак на зернову інфраструктуру. З чим може бути повʼязана така підвищена активність росіян?

Є декілька причин, чому Росія так чинить. Основна -- це те, що вона воює з Україною і не лише фізично знищує населення, але й створює проблеми для економіки нашої держави. І це теж впливає на всіх нас. Росія розуміє, що вплив на зменшення поставок на експорт продовольства -- це вплив на весь світ. РФ думає, що світ буде реагувати таким чином: треба примусити Україну здатися, і тоді не буде проблем з експортом, адже Росія захопить всю територію і буде з України постачати продукцію в тих обсягах, які були до початку війни. Однозначно, Росія використовує це як важіль впливу і на нас, і на весь глобальний світ.

У липні 2022 року Росія оголосила про припинення своєї участі в чотиристоронній угоді, що регулювала експорт українського зерна через морські шляхи. Чи можна стверджувати, що за цей період Україна розробила достатню кількість альтернативних шляхів для вивезення своєї сільськогосподарської продукції?

Весь світ вже визнає, що Україна, незважаючи на відсутність очікуваної підтримки, зробила все можливе, аби змусити Росію зупинити тиск на логістичні шляхи, якими ми транспортували зерно. Нам вдалось відкинути Росію від її дій минулого року. Зараз вони намагаються повернутися до своїх старих методів, але я сумніваюся, що їм це вдасться, хоча Росія і продовжує створювати серйозні труднощі. Ми понесли значні втрати наземного обладнання на морських терміналах, а також багато кораблів, які займалися перевезеннями, зазнали пошкоджень. Ці втрати є не лише проблемою України, але й багатьох інших країн світу. Зокрема, більше десяти країн постраждали від атак, які відбулися за останні два з половиною місяці.

Але наразі 80% експорту ми здійснюємо через чорноморський морський коридор. 15 % -- це залізниця і близько 5 % -- автомобільний маршрут. Тож морські шляхи залишаються нашим основним інструментом для реалізації експортних контрактів, і ми будемо на цьому зосереджувати основну увагу.

А які країни так само потерпають від того, що Україна не може нормально переправляти свою аграрну продукцію? Хто від нас залежить і хто наші основні партнери?

Ми маємо величезний вплив на життя сотень мільйонів людей по всьому світу. Найзначніші обсяги нашої продукції йдуть до Індії та Китаю, а також на Близький Схід. Не забуваємо й про Африку, куди також постачаємо чимало товарів. Окрім цього, ми встановили нові рекорди за обсягами постачань до країн Європейського Союзу. На жаль, цей маршрут залишається найбільш вигідним і безпечним для нас у плані збуту продукції.

Минулого року Росія здійснила експорт 6 мільйонів тонн українського зерна.

Чи висуває Росія на тлі атак вимоги щодо дій України? Зокрема, за яких вона припинить обстрілювати логістику та надасть можливість транспортувати збіжжя?

Ми добре розуміємо, як діє Росія. Вона стверджує, що їй необхідно контролювати все, що транспортується цим логістичним маршрутом, оскільки, крім продуктів харчування, ми можемо перевозити й зброю. Проте ми усвідомлюємо, що не було жодного випадку, коли Росія виявила зброю під час суворого контролю, запровадженого на початку війни на цьому шляху. Для них найголовніше — змусити нас опуститися на коліна в економічному сенсі, створити залежність від того, чи продовжимо ми боротьбу з Росією, чи ні. Крім того, вони прагнуть підкорити весь світ, стверджуючи, що Росія є найпотужнішою державою, яка має право диктувати свої умови всім іншим. Це ми повинні донести не лише до себе, але й до кожної країни на Землі, адже існує ще безліч країн, які Росія намагається об'єднати під своїм контролем.

Окрім того, Росія наразі активно постачає велику кількість зерна за зниженими цінами, чого раніше не спостерігалося. Війна з її руйнівними аспектами полягає в їхньому бажанні знищити наші інфраструктурні об'єкти та транспортні засоби. Проте тепер вони вивозять зерно на ринок за цінами, що значно нижчі за світові. Основна частина цих поставок йде в Африку, зокрема до Єгипту. Важливо зазначити, що здебільшого це продукція, яку вони отримують з тимчасово окупованих українських територій. Так, минулого року Росія експортувала близько 6 мільйонів тонн нашого зерна, яке було просто відібрано.

Чи здійснюють країни, що імпортують агропродукцію з Росії, перевірку її походження?

Вони кажуть, що перевіряють, але насправді ніхто цього не робить, тому що Росія постачає продукцію через Азербайджан, Туреччину та інші країни. Там реєструються місцеві компанії, через них реалізують цю продукцію і кажуть, що вони не з території Росії. Торік нам було дуже боляче, коли поляки нас блокували, а продукцію з Білорусі, яку Росія постачала з окупованих територій, переміщували в ЄС. Й там не "могли" переконатися, що це -- українська продукція, яку Росія відібрала в нас і заробляє на цьому гроші, які використовує для закупівлі та виробництва зброї, якою знищує Україну та створює загрозу для всього світу.

Дунайські порти обробляють у два рази менше вантажів порівняно з показниками, які були зафіксовані два роки тому.

А яка ситуація зараз з дунайськими портами, які свого часу перебрали на себе функцію основного зернового трафіку з України до інших країн?

Дунайські порти все ще знаходять застосування, хоча й не в такій мірі, як у часи, коли контролю над чорноморським коридором не було. Наразі ми також експлуатуємо річку Дунай, але обсяги використання зменшилися приблизно вдвічі в порівнянні з 1,5-2 роками тому. Хоча й залишаються певні потужності, вони активно задіяні та приносять нам вигоду.

Дунайські порти раніше активно використовувалися для поставок до Європи, проте тепер континент запровадив нові квоти. На цьому тижні ми провели високорівневі переговори в Польщі, де обговорювали, чому країна знову запроваджує обмеження не лише на продаж продукції на своїй території, але й на транзит через її територію. Польська сторона традиційно аргументує це тим, що встановлені нами квоти їх не влаштовують. Вони стверджують, що продаж товарів на ринок ЄС негативно впливає на ціни, які впали, що, в свою чергу, заважає полякам отримувати прибуток. Польща звертається до ЄС з проханням про збільшення дотацій, але Європейський Союз відповідає, що надає однакову підтримку всім своїм членам, тож польський уряд має покривати витрати з власного бюджету. Однак уряд не може цього зробити, оскільки підтримує Україну в часи війни, тому їхня позиція полягає в тому, що "ми не допустимо вас на нашу територію". Так виглядає їхня позиція. Тепер і Румунія приєдналася до цієї ситуації. Проте вони не беруть до уваги, що світові ціни на пшеницю дещо знизилися. Крім того, Росія безкоштовно забрала наше зерно і продала його, хоч і за нижчою ціною, що також вплинуло на загальний рівень цін у світі.

Це завдає нам болю, але не настільки серйозного, щоб ми не змогли витримати. Ми продовжимо переговори і будемо намагатися їх переконати.

Удар по кордонах ЄС: чи вистачить нам ресурсів Чорноморського хабу?

А чи не загрожує нам поновлення страйків на спільних кордонах з європейськими країнами, куди вивозять продукцію українські фермери?

Поляки сказали, що починають блокувати. Це потім сказали й румунські фермери. Але я думаю, що ми не будемо зосереджуватися на таких обсягах і перевезеннях, які здійснювали 1,5-2 роки тому в цьому напрямку. Якщо буде працювати чорноморський логістичний хаб, то нам цього вистачить. Надалі треба просто зосередитися на захисті суден, які будуть перевозити продукцію через цей морський коридор. Ми експортуємо приблизно 48 млн тонн зерна.

У жовтні ми встановимо новий рекорд щодо експорту через чорноморські шляхи.

Пане Леоніде, чи збільшилася кількість суден, які готові заходити до українських портів, і чи має Україна можливості їх обслуговувати, враховуючи постійні обстріли?

Наразі спостерігається значне збільшення кількості суден, незважаючи на те, що російські війська почали їх атакувати. Відомо, що існує страхування ризиків перевезень, і деякі страхові компанії пропонують свої послуги для страхування цих перевезень. Приміром, ще два місяці тому багато компаній відмовлялися від страхування, оскільки ризики вважалися низькими. Проте в жовтні ми можемо досягти рекорду: обсяги експорту через чорноморський маршрут вдвічі перевищать минулорічні показники. З початку цього сезону вже експортовано 12 мільйонів тонн за три місяці, а в жовтні ми маємо 5 мільйонів тонн, хоча місяць ще не завершився. На жаль, загальний експорт, за прогнозами, не перевищить 47 мільйонів тонн, що на 10 мільйонів тонн менше, ніж у попередньому році.