Чорнобильські жаби адаптувалися до життя в умовах підвищеного рівня радіації, згідно з новим дослідженням.
Рівень радіації в зоні відчуження вже недостатній для того, щоб завдати хронічної шкоди дикій природі.
Свіжі дослідження виявили, що для східної деревної жаби (Hyla orientalis) рівні радіації в зоні відчуження Чорнобиля виявляються цілком прийнятними. Як зазначає IFLScience, тривалий вплив радіаційного фону не позначився на їхньому життєвому циклі, стресостійкості чи процесах старіння.
"На мою думку, рівні радіації, які спостерігаються в Чорнобильській зоні відчуження, не є достатніми для завдання значної шкоди живим істотам у природі, принаймні в більшості територій Чорнобиля. Це мене не здивувало," - зазначив автор дослідження та постдокторант Пабло Буррако. Результати дослідження були опубліковані в журналі Biology Letters.
Група дослідників, що працювала з 2016 по 2018 рік, зосередила свої зусилля на вивченні тваринних популяцій, особливо східної деревної жаби. Вони провели відбір жаб у Чорнобилі, охоплюючи весь спектр радіоактивного забруднення в цьому регіоні, і зібрали понад 200 самців цього виду.
У контрольованих лабораторних умовах дослідники визначили вік жаб, обчислили обсяг радіації, яку вони поглинули, рівень кортикостерону, який є маркером стресу, а також оцінили швидкість їх старіння, використовуючи довжину теломер як індикатор.
Дослідження не виявило жодних відмінностей у тривалості життя, швидкості старіння та рівнях стресу у чорнобильських деревних жаб у порівнянні з їхніми родичами, що мешкають у контрольних зонах без радіаційного впливу. Це свідчить про те, що радіаційні фони в цьому регіоні вже не є достатніми для виклику хронічних ушкоджень.
Автори зазначають, що отримані результати підкріплюють значення Чорнобильської зони відчуження як природного укриття для диких тварин, яке потребує збереження. Буррако пояснив:
Хоча в дикій природі можна помітити деяке зменшення тривалості життя, екологічні та еволюційні наслідки, як правило, залишаються незначними. Відсутність людської діяльності безсумнівно сприяла суттєвому збільшенню популяцій диких тварин у сучасному Чорнобилі.
Відзначається, що на даний момент низькі рівні радіації є критично важливими, проте жаби також навчилися виживати і в умовах історично високої радіації. У попередньому дослідженні, в якому брав участь Буррако, було виявлено вражаючий механізм захисту: цей вид розвинув меланізм, змінюючи свій колір з зеленого на чорний, щоб краще протистояти радіаційним впливам.
"Можливо, це має відношення до пігментації жаб, але наразі ми ще не вивчали цю версію. У мене виникло відчуття, що різниця в пігментації могла мати більше значення під час аварії, адже виживання в умовах високої радіації було критично важливим, але я також погоджуюсь, що це все ще може мати певний вплив і в наш час," - зазначив Буррако.
Група дослідників прагне продовжити свою діяльність, щоб здійснити найглибшу оцінку наслідків аварії для дикої природи. Однак тепер наукові зусилля в цьому регіоні стикаються з новими викликами через військові дії.
На території Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника зафіксували двійню коней Пржевальського, що в дикій природі - велика рідкість.
В заповіднику виявили, що стадо, яке мешкає між Лелевом і містом Прип'ять, на даний момент складається з лошат, трьох дорослих кобилиць, двох півторарічних конячок і чотирьох цьогорічних малюків. На наступний рік існує перспектива сформувати практично повноцінне стадо з п'яти кобил.
