Косметичні засоби тепер підпадають під державний контроль на ринку. Які нововведення нас очікують?
засновник сервісної компанії Archimed
Несмотря на військові труднощі, небезпеки обстрілів, відключення електроенергії, суттєве подорожчання імпортних матеріалів і проблеми з їх постачанням, а також серйозну кадрову кризу, учасники косметичної індустрії змогли віднайти шляхи для відновлення виробництва.
На кінець 2023 року сектор забезпечив державний бюджет сумою 1 807,06 млн грн у вигляді податків та єдиного внеску. Загальна кількість зареєстрованих операторів становила 1 159.
Деякі компанії функціонують не тільки на внутрішньому ринку, а й активно експортують свою продукцію за межі країни. Польща займає провідну позицію серед споживачів.
Туди експортували 18% всієї продукції української косметики за минулий рік. Звісно, одна з причин такої популярності - українські мігранти, які формують прихильну закордонну аудиторію.
В будь-якому випадку, виробники висловлюють позитивні прогнози щодо розвитку галузі: ринок залишається активним, споживачі проявляють інтерес до продукції, а конкуренція між компаніями залишається на високому рівні.
Однак сектор, який витримав 2,5 роки війни, зараз стоїть на межі нової революції. Це призведе до покращення для деяких, тоді як для інших стане екзистенційним випробуванням та ще одним тестом на здатність виживати.
Основною причиною є те, що з серпня почав діяти новий Технічний регламент. Це означає, що Україна впроваджує європейські норми у сфері регулювання обігу косметичних товарів, що має на меті зняти перешкоди для торгівлі з Європейським Союзом. Це ще один важливий етап на шляху євроінтеграції.
Одночасно для підприємств косметичної сфери новий регламент встановлює низку суворих стандартів, які охоплюють як складові продукції, так і процеси виробництва та реклами.
Стандарти косметичного GMP (CGMP) стають невід'ємною частиною виробництва. Ці принципи розроблені для того, щоб уникнути зниження якості продукції під час її виготовлення. Відповідно, GMP висуває суворі вимоги до системи управління виробничими процесами. Кожен етап виробництва повинен бути детально задокументований, перевірений на відповідність та мати можливість ретроспективного відстеження.
Нові нормативи визначатимуть вимоги до мікробіологічної чистоти в приміщеннях, включаючи правила обробки взуття, яке носить персонал у виробничих зонах. Ці вимоги поширюються не тільки на саму продукцію, а також на матеріали, з яких виготовляють упаковку для косметичних товарів, а також на умови їх транспортування і зберігання готових засобів для догляду.
Для багатьох українських виробників, орієнтованих на внутрішній ринок, ці робочі стандарти є абсолютно новими, що вимагає суттєвих вкладень в інфраструктуру виробництва і розробку документації для системи управління якістю.
Для малих підприємств, що функціонують в умовах війни, повна перебудова процесів може виявитися надмірно витратною.
На сьогоднішній день учасники ринку стикаються з проблемами постачання імпортного обладнання, яке відповідало б необхідним стандартам, а також констатують відсутність українських аналогів. Додатковими труднощами є обладнання технічних та складських приміщень. Спостерігається дефіцит приміщень відповідної категорії, а існуючі варіанти потребують значних фінансових інвестицій.
Косметична галузь роками потопає у неправдивих рекламних заявах. "Збільшення вій у 10 разів" і "зникнення зморшок за ніч" - нереальні твердження, якими годують українського споживача.
Новий регламент забороняє викривляти, перебільшувати, будь-яким чином "прикрашати" дію косметичних засобів. Наприклад, опис продуктів, текст на упаковці чи маркуванні за новим регламентом має бути підтвердженим надійними, доречними та чіткими доказами.
У цьому контексті доводи повинні базуватися на результатах лабораторних аналізів продукту, аналізі наукових статей, огляді наукових публікацій та проведених експериментах.
Тобто не можна пообіцяти споживачу ефект омолодження на 10 років за 2 тижні, якщо немає досліджень, які б доводили подібне твердження. Ба більше - не можна навіть вказати на упаковці, що "косметика - бореться зі старінням". Це вже вважатиметься маніпуляцією.
Наглядовим органом визначена Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками. Цей орган отримує повноваження на проведення як планових, так і позапланових перевірок, спираючись на принципи державного ринкового контролю за нехарчовими товарами.
На даний момент сертифікація GMP не є обов'язковою. Однак виробник зобов'язаний подати декларацію про відповідність своїх виробничих процесів встановленим стандартам, що надає певну презумпцію, поки контролюючий орган не підтвердить інше.
У разі недотримання регламентних вимог можуть бути застосовані штрафи: від 51 тисячі гривень до 302 тисяч гривень. Розмір санкцій визначається в залежності від потенційних ризиків, які може створити продукція, а також від кількості випадків порушення.
Роздрібні торгівці та постачальники, подібно до виробників, несуть відповідальність за продукцію, що реалізується. Вони повинні самостійно контролювати відповідність товару новим регламентам, перевіряти наявність усієї необхідної документації, дотримуватися правил маркування, термінів придатності та забезпечувати належні умови зберігання.
У випадку виявлення будь-яких порушень, кожен учасник ланцюга постачання має можливість звернутися до Державної служби з лікарських засобів.
Сертифікація для виведення продукту на іноземні ринки завжди була викликом для українських споживачів. Зі слів операторів ринку, їм не вистачало повної інформації про документацію, чіткого гайду. Багато питань стосувалося формул, адже деякі речовини, які заборонені до використання у США, можуть бути дозволені в ЄС, і навпаки - заборонені в ЄС, є у вільному продажу в США.
Технічно нові правила оптимізують вимоги до європейських стандартів. В перспективі це спрощене і пришвидшене масштабування і збільшення прибутків операторів галузі.
Є безліч причин для боротьби! За даними аналітиків, до 2030 року світовий ринок косметичних засобів досягне 417,24 мільярдів доларів. Якщо українські виробники косметики зможуть правильно підготуватися, вони матимуть можливість завоювати частину цього прибуткового сегменту.
Новий регламент без сумніву стане вигідним для українських споживачів, оскільки їм відкриються можливості доступу до європейських стандартів якості та етики в рекламі.
Уряд оголосив про встановлення перехідного періоду для виробників тривалістю два роки. Косметичні засоби, що з'явилися на ринку до 3 серпня 2026 року, не підлягають забороні через невідповідність новим регуляторним вимогам.
Однак, враховуючи безперервні військові виклики, включаючи ризики руйнування та зростаючу кадрову кризу, що посилюється з кожним днем, є підстави вважати, що не всі виробники зможуть адаптувати свої процеси до нових стандартів навіть за два роки.
