Не георгіни та не гладіолуси: як в українській мові вірно називати осінні квіти.

Як правильно висловлюватися, щоб підтримувати культуру мови.

Попри різні заходи щодо популяризації української мови, а також ріст її популярності на тлі повномасштабного вторгнення Росії, чимало українців продовжують розмовляти російською або, намагаючись говорити українською, плутають слова.

Отже, коли українці згадують про квіти, вони іноді мимоволі або навмисно вживають російські слова чи суржик. Сьогодні ми прагнемо виправити цю ситуацію. Давайте розглянемо, як можна висловлюватися правильно, аби зберегти чистоту нашої мови.

Після того якось, на Маковія, Тося подала йому квітку-жоржину (Юрій Смолич).

Маленькі будиночки розташовані по всьому двору, немов гриби, а навколо них здіймаються височенні рожі, яскраві чорнобривці, ароматна м'ята, м'ятий любисток і яскраво-зелений барвінок (Панас Мирний).

У її руках палає яскравий букет живих квітів — цілий сніп щедро вологих від роси чорнобривців, петуній, гвоздик і царських борідок (Олесь Гончар).

На зелених схилах Кам'яних Могил розцвітають безкрилі косарики (за матеріалами Українського ботанічного журналу).