Підготовка до зимового сезону в Україні: чи вдалося реалізувати план?

В Україні очікується зниження температури, що зазвичай означає початок опалювального сезону. Проте питання про його старт та якість обслуговування залишаються відкритими, з огляду на те, що Росія знищила 80% енергетичної інфраструктури країни.

Російські збройні сили знищили всі українські теплові електростанції та значну частину гідроелектростанцій. Цю інформацію озвучив президент Володимир Зеленський на Генеральній асамблеї ООН у Нью-Йорку в кінці вересня. Він акцентував увагу на тому, що енергетична система країни зазнала руйнувань на 80%. В цілому, Україна втратила вже 9 ГВт генераційних потужностей, у той час як російські війська продовжують атакувати українську енергетичну інфраструктуру, зокрема в зонах конфлікту та на прикордонних територіях. Яким чином Україні вдатися пройти осінньо-зимовий період в таких умовах?

З середини жовтня в Україні спостерігалося різке зниження температури, що спонукало деякі регіони розпочати опалювальний сезон. Зокрема, в Києві вже було підключено до системи опалення лікарні, навчальні заклади, дитячі садки та інші установи соціальної сфери.

Підключення житлових будинків до опалення розпочнеться, коли середньодобова температура знизиться до 8 градусів тепла протягом трьох днів, а також буде спостерігатися тенденція до подальшого похолодання. Цю інформацію озвучив заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.

Проте не всі регіони мають таку ж перспективу. Наприклад, Харків та його область стикаються з реальною загрозою енергетичної кризи через зруйновану інфраструктуру. Зміївська ТЕС, яка раніше забезпечувала електрикою не лише населені пункти Харківщини, а й сусідні Сумську, Полтавську та частково Дніпропетровську області, тепер перетворилася на руїни. Також знищена ТЕЦ-3 у Харкові, що забезпечувала теплом один з найбільших районів міста.

"У разі, якщо питання з теплопостачанням не буде вирішено, людям слід обговорити можливість пошуку індивідуальних рішень, щоб уникнути перебування в холодних квартирах," - зазначив ексміністр енергетики Олексій Оржель в інтерв'ю для NV Бізнес.

Для того щоб розробити стратегію дій на час опалювального сезону, нещодавно відбулася зустріч урядовців з керівниками обласних військових адміністрацій. Після цієї наради прем'єр-міністр Денис Шмигаль оголосив про створення спеціального штабу при уряді, який займатиметься моніторингом готовності регіонів до зимового періоду.

На засіданні уряду 15 жовтня прем'єр-міністр України зазначив, що на сьогодні більше 99% житлових будівель, дитячих дошкільних закладів та медичних установ готові до старту опалювального сезону. Крім того, понад 18 тисяч котелень та 4,8 тисячі центральних теплових пунктів вже готові до подачі тепла.

За словами Шмигаля, наразі в газосховищах 12,2 млрд кубометрів блакитного палива, а також 3,1 млн тонн вугілля на складах. Цього достатньо для проходження зими. Всі 9 енергоблоків АЕС, що підконтрольні Україні, наразі працюють. Саме вони забезпечать основний обсяг генерації електроенергії в опалювальний сезон.

"Працюємо над створенням децентралізованої генерації, - заявив на засіданні уряду Денис Шмигаль. - Уже наявні 182 когенераційні установки, з яких 83 працюють. Їхня сумарна потужність 147,3 МВт. Зокрема, для Харкова надійшло або підтверджено надходження 127 когенераційних та восьми газопоршневих установок, 60 блочно-модульних котелень, 32 потужних генераторів електроенергії".

Незважаючи на те, що раніше керівництво енергетичної компанії "ДТЕК" рекомендувало українцям покладатися тільки на власні сили в зимовий період, наразі організація, що генерує електроенергію за рахунок сонячних, вітрових та теплових станцій, оголосила про успішне завершення всіх запланованих підготовчих робіт до початку опалювального сезону. "Ми готуємося до всіх можливих випробувань, які може принести ця зима", - зазначив енергетичний холдинг у своєму каналі в Телеграм.

У розмові з DW генеральний директор компанії ДТЕК Максим Тімченко повідомив, що їхня компанія, разом з іншими енергетичними підприємствами, вжила всіх необхідних заходів для підготовки до зимового періоду. "Лише наша організація інвестувала понад 100 мільйонів євро у підготовку до цієї зими. Щоб відновити все зруйноване, звісно, знадобляться мільярди. Проте ми робимо все можливе, щоб успішно пройти цей опалювальний сезон. Нам необхідно більше засобів ППО для захисту наших співробітників та електростанцій", - підкреслив Тімченко.

Все більше українців зацікавлюються можливістю зимувати в приватному сільському будинку з пічним опаленням. Деякі з них навіть влітку вирішили придбати таку нерухомість, щоб комфортно пережити зиму цього року.

На початку листопада кабмін ухвалив постанову щодо надання додаткової підтримки населенню на закупівлю твердого пічного побутового палива. Для тих, хто живе у приватних будинках, уряд приблизно вчетверо збільшив обсяг грошової компенсації за дрова та вугілля.

З новим підходом, загальний обсяг фінансової допомоги для кожного домогосподарства може становити до 16 234 гривень на закупівлю пального для печей. Згідно з інформацією Міністерства соціальної політики України, частка цих виплат буде профінансована УВКБ ООН.

Жителі окремих багатоповерхових житлових комплексів великих міст перебувають у гіршій ситуації. Усвідомлюючи ризики залишитися взимку без світла та опалення, дехто самотужки шукає можливостей забезпечити свої квартири хоча б мінімальним опаленням - встановлюють невеликі дахові газові котельні, сонячні панелі чи потужні генератори, аби був струм для роботи насосів теплосистеми. Втім це довго й дорого, тому таких ЖК одиниці.

Більшість мешканців висотних будинків, які централізовано опалюються сподіваються, що влада хоч частково відновить зруйновані ТЕС та ТЕЦ і вони зможуть забезпечити хоч мінімальну подачу опалення у багатоповерхівки. Дехто купує великі промислові генератори, аби була можливість хоча б качати теплоносій та воду на верхні поверхи за відсутності струму.

"Влітку ми активно спілкувалися в чаті з сусідами і вирішили зібрати кошти на генератор, який зможе підтримувати роботу нашої системи опалення, щоб труби не замерзли під час можливих відключень електрики," - ділиться Віталій, мешканець київського мікрорайону "Позняки". Він пояснив, що в разі відсутності електроенергії насоси не можуть закачувати воду, що призводить до порушення циркуляції теплоносія. Як зазначив Віталій, жителі внесли добровільні пожертви в розмірі від 3 до 5 тисяч гривень з кожної квартири.

Інша мешканка київської багатоповерхівки, Надія, розповідає, що її родина вирішила в зимовий період покладатися лише на власні сили. "Ми живемо на третьому поверсі, і тому у нас є доступ до води та опалення, навіть якщо електрика буде відключена. Ми щодня молимося за нашу систему протиповітряної оборони, щоб вона захистила нашу теплотрасу, і щоб взимку в нас було опалення. Проте, для страховки ми купили дві зарядні станції для квартири, газовий пальник, обігрівачі та туристичні спальні мішки, тому ми готові до зими", - ділиться жінка.

Уряд стверджує, що програми енергетичної стійкості, впроваджені напередодні зимового періоду, користуються значним попитом. Зокрема, серед них є кредити під 0% для населення, фінансування для об'єднань співвласників багатоквартирних будинків у рамках програми ГрінДІМ, а також програми "5-7-9%" для малого і середнього бізнесу та пільгові кредити від "Фонду декарбонізації України". Для забезпечення успішного проходження опалювального сезону 2024-2025 років банки вже надали різним категоріям позичальників кредити на суму 2 мільярди гривень, які повинні бути використані для реалізації різноманітних ініціатив з підвищення енергетичної стійкості.