Польський інститут національної пам'яті оголосив, що особисті запити до України з приводу ексгумацій є "неможливими".
Польський інститут національної пам'яті висловив припущення, що особисті запити до України щодо ексгумації поляків, які загинули під час Волинської трагедії, ймовірно, не принесуть результату без залучення офіційних польських організацій, включаючи сам Інститут.
Згідно з інформацією, яку надає "Європейська правда", у листі, надісланому Інститутом, йдеться про звернення, яке ініціювала Кароліна Романовська, лідерка Товариства польсько-українського примирення. Вона стала однією з перших, хто подав запит до України з метою знайти тіла своїх родичів та повідомила про це Інститут.
В Інституті підкреслили, що він є єдиною польською установою, уповноваженою представляти інтереси Польщі в питаннях охорони поховань та подібних справах. Офіційні запити з польської сторони щодо проведення пошукових і ексгумаційних робіт повинні надходити або через Інститут, або за його участю, відповідно до чітко прописаних процедур, що передбачені українським законодавством.
Заява, подана будь-якою приватною юридичною особою з Польщі безпосередньо до українських державних органів або установ, розглядається лише як заклик, а не як офіційний запит. Важливо зазначити, що ані президент України, ані Український інститут національної пам'яті не мають повноважень для розгляду запитів щодо проведення пошукових, археологічних чи ексгумаційних робіт. Для цього існує чітка адміністративна процедура, ініціювати яку повинна уповноважена польська організація.
Подання заявки неуповноваженою організацією до неналежних інстанцій без установленої законом форми, на жаль, ставить під загрозу успіх цієї важливої ініціативи. Більше того, це стане підставою для української сторони стверджувати, що польські запити подаються без дотримання належної процедури. У такій важливій справі для поляків усі дії повинні бути ретельно скоординовані, - зазначається у листі Інституту.
У тексті також зазначається, що Інститут національної пам'яті України не має права приймати рішення стосовно проведення пошуково-ексгумаційних заходів.
Польський інститут національної пам'яті недвозначно вказує на те, що наші зусилля можуть не увінчатися успіхом без їхньої підтримки. Але чи справді важливий прогрес, якого ми досягли, якщо Інститут не брав участі в цьому? Фундація WiD два роки тому отримала дозвіл на проведення пошукових робіт без залучення Інституту нацпам'яті, - зазначили представники Товариства польсько-українського примирення.
Нагадаємо, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга після першого візиту до Польщі у такій ролі пообіцяв вирішити "отруйне" питання ексгумацій.
На тлі переговорів Сибіги у Польщі Український інститут національної пам'яті заявив, що планує почати роботи з пошуку та ексгумації останків поляків у Рівненській області у 2025 році, натякаючи, що йдеться про запит Романовської.
Голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович висловив готовність УІНП підтримати польських громадян, які звертатимуться з даного питання. Він зазначив, що "офіційні міжінституційні механізми для вирішення проблемних питань з польською стороною щодо відновлення та збереження пам'ятних місць вже тривалий час не функціонують".
