Проукраїнська коаліція зазнає поразки, але не втрачає рішучості: результати виборів у Литві.

Під час правління поточної адміністрації Литва виступає на передовій боротьби з авторитарними режимами. На зображенні - прем'єр-міністр Інгріда Шимоніте під час святкування Дня незалежності України. Київ, 24 серпня 2024 року.

Литва справедливо вважається одним із найвідданіших та найпослідовніших партнерів України.

Зокрема, існує усталена думка, що в цій державі всі основні політичні партії підтримують проукраїнські ідеї.

Однак ці вибори можуть стати несподіванкою – до коаліції може приєднатися партія, чий керівник має репутацію проросійського політика і навіть висловлювався на підтримку права кримчан на відокремлення від України.

Яка ймовірність реалізації такого розвитку подій? Чи може Вільнюс зменшити свою підтримку Україні?

Які можуть бути зміни у другому турі? Перший тур продемонстрував значну активність виборців — явка перевищила 52%, що є вражаючим показником для Литви.

Оцінюючи цей період повноважень, який супроводжувався численними викликами, я вважаю, що досягнуті результати є цілком задовільними. Ми займаємо другу позицію з відставанням всього в один мандат, і за підсумками другого туру у нас є можливість вийти на перше місце. Ми виступаємо надійною опорою та єдиною політичною силою, яка чітко заявила про необхідність ізоляції антисемітських радикалів, адже тільки так ми зможемо забезпечити продовження західного курсу Литви", - зазначив міністр закордонних справ Литви та лідер партії "Союз Вітчизни - Литовські християнські демократи" Габріелюс Ландсбергіс, коментуючи результати першого туру парламентських виборів.

Щонайменше можна говорити про те, що правляча партія уникла розгрому, який їм провокували соціологи.

Останнє опитування, що було оприлюднене напередодні голосування, виявилося сенсаційним - Союз Вітчизни опустився на третю сходинку, пропустивши вперед не лише соціал-демократів, але й відверто популістську та антисистему партію "Зоря Німану" (саме про них говорять як про відкритих антисемітів, але про це мова піде окремо).

Більш того, в процесі підрахунку голосів попередні результати вказували на те, що литовські консерватори не лише опинилися на третьому місці, але й відстають від лідерів з істотним розривом.

Тільки в пізню ніч, коли вже підрахували більшість голосів і дійшли до дільниць у столиці, Союз Вітчизни знову опинився на другій позиції.

За підсумками голосування в багатомандатному окрузі Литви, де обираються 70 з 141 депутатів, соціал-демократи здобули перемогу, отримавши 19,36% голосів виборців і 18 мандатів. Консерватори посіли друге місце з 17 мандатами, набравши 17,96% голосів. Третій результат належить партії "Зоря Німану", яка отримала 14 мандатів, що становить близько 15%.

До нового складу Сейму увійшли також Союз демократів "В ім'я Литви" з 8 мандатами (9,24%), Рух лібералів, який отримав 7 мандатів (7,7%), а також Союз селян та зелених Литви з 6 мандатами (7%).

Отримані дані не забезпечують чіткої картини політичних сил – з 71 депутата в одномандатних округах було обрано лише 8. Остаточне розуміння ситуації стане можливим тільки після другого туру, що відбудеться 27 жовтня.

Однак очевидно, що всі політичні сили, які складають теперішню коаліцію, зазнали зниження рівня підтримки. Консервативна партія опустилася на другу позицію, в той час як Рух лібералів під керівництвом чинної спікерки Вікторії Чміліте-Нільсен також втратив свої позиції. Третій учасник коаліції, Партія свободи, навіть не змогла подолати 5-відсотковий бар'єр для проходження до парламенту.

Причиною зміни настроїв виборців найчастіше називають не досить вдалі дії уряду під час пандемії COVID-19, а також жорсткі дії на міжнародній арені.

За чинного уряду Литва була в авангарді боротьби з авторитарними режимами. Окрім жорсткої позиції щодо РФ, нинішній литовський уряд дозволив відкрити у себе представництво Тайваню (що викликало відмову Китаю від інвестування до Литви), а також першим серед західних країн визнав терористичною організацією іранський Корпус вартових ісламської революції (КВІР).

Однак, ці дії на міжнародній арені, безумовно, не викликають одностайної підтримки. Серед виборців Литви можна знайти чимало тих, хто вважає, що уряд повинен більше зосередитися на внутрішніх питаннях, а у взаєминах з Росією та її союзниками слід дотримуватися західного курсу, не ставши при цьому на передову боротьби.

"На сьогодні я можу констатувати, що не спостерігаємо жодної спільної ініціативи з консерваторами, оскільки ретельно аналізуємо їхню діяльність. Про це навіть не варто говорити," - заявила Вілія Блінкавічюте, лідерка литовських соціал-демократів та ймовірна кандидатка на пост прем'єра, що стало справжньою сенсацією напередодні першого туру виборів.

Ця заява свідчила про те, що провідна політична сила країни не відкидає можливість формування коаліції з антисистемною партією "Зоря Німану", проте не має наміру співпрацювати з консерваторами.

Представники Союзу Вітчизни раніше не раз висловлювали готовність до формування коаліції з соціал-демократами. Однак ці заяви були сприйняті в середовищі соціал-демократів як спроба передвиборчого антипіару, вважаючи, що консерватори прагнуть ослабити своїх конкурентів таким чином.

Однак перші результати цього скандалу все ж відчулися: Блінкавічюте була змушена окремо висловити свою позицію щодо відсутності готовності формувати коаліції навіть із "Зорею Німану".

У ніч після завершення першого туру виборів стало відомо про укладення першої коаліційної угоди. Соціал-демократи об'єдналися з Союзом демократів "За Литву", який зайняв четверту позицію.

"Я маю надію, що зміни все ж відбудуться, і що висловлені (чинною головою уряду - ред.) Інгрідою Шимоніте слова стануть пророчими: якщо щось не влаштовує, через чотири роки ви зможете обрати інших. Здається, саме так і вчинили люди", - висловив свою думку лідер Союзу демократів та колишній прем'єр Саулюс Скверняліс, коментуючи коаліційну угоду.

Однак, ймовірно, що голосів від цих двох партій не вистачить для формування більшості.

Для формування коаліції буде потрібно залучити додаткового учасника або кілька осіб. Однак це викликає певні труднощі. Серед потенційних партнерів можуть опинитися Союз селян і зелених, незважаючи на напружені стосунки між лідером цієї партії та Сквернялісом.

Однак "селяни" займають найменшу частку у фракції і мають обмежені можливості для зміцнення своїх позицій через мажоритарну виборчу систему. Тому, ймовірно, виникне потреба в пошуку ще одного партнера для коаліції.

Лідерка Руху лібералів Вікторія Чміліте-Нільсен заперечує можливість входження до коаліції, де будуть "селяни".

Таким чином, виникає ймовірність, що коаліції доведеться знайти спільну мову з "Зорею Німану", особливо якщо ця політична сила проявить себе успішно в другому турі.

Ось чому цю політичну силу слід обговорити детальніше.

Президентські вибори в Литві, що відбулися навесні, спростували уявлення про те, що в цій країні неможливий успіх політиків з проросійською позицією. Як виявилося, це не зовсім так: проросійський кандидат Едуардас Вайткус зайняв п'яте місце, отримавши понад 7% голосів.

На парламентських виборах Вайткус намагався закріпити свій успіх, але зазнав невдачі – його партія, Народна, отримала лише 2,7% голосів і не змогла потрапити до Сейму.

Так само не проходить ще одна відверто популістська та проросійська політсила - "Коаліція миру" Віктора Успасскіх (2,2%).

Проте, здається, що новостворена "Зоря Німану" завоювала увагу радикалів.

Її лідер Ремігіюс Жемайтайтіс так само брав участь у президентських виборах - і зайняв там четверту сходинку з результатом близько 9%. Але, на відміну від Вайткуса, зумів закріпити цей результат.

Навіть гучний скандал не зупинив його – Жемайтайтіс вирішив добровільно скласти свої депутатські повноваження, не дожидаючись голосування. Це рішення було спровоковане його висловлюваннями про Ізраїль, в яких він порівнював його дії з агресією Російської Федерації.

Генеральна прокуратура Литви завершила попереднє розслідування висловлювань одного з політиків. Прокуратура вважає, що зібрані матеріали підтверджують факти розпалювання ненависті до єврейської спільноти, образи на їх адресу та публічну підтримку злочинів, скоєних нацистською Німеччиною.

Однак, як показала практика, репутація антисеміта не стала на заваді отриманню підтримки в сільських районах та невеличких містах – саме в цих місцях проживає основна частина виборців "Зорі Німану".

На відміну від багатьох інших радикальних політиків, Жемайтайтіс (принаймні, у останні роки) уникає відкритих проросійських висловлювань. Однак, всі в Литві добре пам'ятають, що у 2014 році він виступав за те, щоб з резолюції литовського парламенту щодо анексії Криму виключити формулювання про нелегітимність референдуму. Тоді він доводив, що жителі Криму мають право на проведення такого референдуму, і порівнював ситуацію на окупованому півострові з Каталонією.

Тепер Жемайтайтіс діє обережніше - він озвучує й антиросійські заяви, зокрема заявляє про стратегічний інтерес Литви в оголошенні незалежності Калінінградської області РФ. Проте одночасно він стверджує, що у зовнішній політиці Литва має діяти, керуючись виключно власними інтересами. І що ці інтереси означають, що Литва не має допомагати Україні більше, аніж інші західні країни.

Водночас він виступає за відновлення торговельних зв’язків із країнами Центральної Азії, не вдаючись у деталі того, як це може бути реалізовано в умовах конфлікту з Росією. Крім того, він закликає до підготовки відновлення відносин із Білоруссю під керівництвом Лукашенка, пропонуючи вже зараз вивести з країни білоруських опозиціонерів.

Для литовських консерваторів цього вже достатньо, щоб визнати Жемайтайтіса проросійським радикалом - навіть у більшій мірі небезпечним, ніж явні "друзі Путіна".

У відповідь на це серед соціал-демократів виникають побоювання, що Союз Вітчизни навмисно створює негативний імідж Жемайтайтіса, аби ускладнити можливість співпраці з ним. Це, в свою чергу, може призвести до безальтернативності "великої коаліції" між соціал-демократами та консерваторами.

Жемайтайтіс висловлює впевненість у позитивному результаті на другому турі виборів, після чого соціал-демократи, за його словами, не матимуть іншого вибору, окрім як запросити його долучитися до коаліції.

Sure! Here’s a unique version of your text: **# # # # #**

Ключове питання для України: чи здатна зміна уряду вплинути на зовнішню політику Литви.

Очевидно, що говорити про радикальний розворот підстав нема.

По-перше, президент є ключовою фігурою, яка формує зовнішню політику Литви. Відомо, що Гітанас Науседа має чітку і зрозумілу позицію.

А по-друге,

Серед друзів України безперечно можна виділити й можливу очільницю нового уряду Вілію Блінкавічюте.

Її діяльність у Європейському парламенті підтвердила це.

Також важко знайти проросійські погляди серед найвірогідніших коаліційних партнерів соціал-демократів.

Проте є підстави вважати, що новий уряд вже не буде демонструвати такого завзяття і такої принциповості, як демонструє уряд Шимоніте.

Швидше за все, новий уряд буде більше зважувати свої дії до економічних інтересів країни. І діяти обережніше.

Особливо якщо до коаліції доведеться запрошувати популістів.

Автор: Юрій Панченко.