Роман Безсмертний: "Хто і в яких умовах прагне запросити Україну до переговорів?"

"Вірус" мирних переговорів заразив уже дуже багатьох лідерів держав, які говорять про те, що конче необхідні переговори, що треба сідати за стіл Україні й Росії та домовлятися, приймати якісь рішення. Чим це може завершитися і яка ймовірність таких переговорів? Як, де і коли народилася ця ідея переговорів?

Нагадаю що вже 16 червня, після завершення саміту миру в Україні було оголошено на брифінгу Президентом України, що якщо Російська Федерація братиме участь у другому саміті -- то це буде знаком того що вона хоче завершити війну та встановити мир. Невдовзі президент заявив, що діалог з путіним можливий через посередників, як воно відбувалося під час укладання угоди зернового коридору.

Ситуація розвивається швидкими темпами. Президент навіть оголосив, що необхідно здійснити це до виборів у США, які відбудуться 5 листопада. Однак виникає питання щодо політичного графіка. З 22 вересня розпочнеться сесія високого рівня Генеральної Асамблеї ООН, на якій зберуться світові лідери та прем'єр-міністри в Нью-Йорку. Крім того, Росія готується провести зустріч країн БРІКС у другій половині вересня.

Рамштайн-24, який відбувся 6 вересня, дихав тим самим же змістом щодо переговорів. Там же відбулася зустріч президента України з канцлером Німеччини Шольцом. Власне під час цієї зустрічі й вилетіла та фраза канцлера Німеччини, що настав час продискутувати про мир. Олаф Шольц наголосив що окрім необхідності військової підтримки України проти агресора слід також досліджувати інші шляхи виходу з ситуації. Як і українське керівництво він хотів ще однієї мирної конференції в якій би мала взяти участь і росія.

Після цього до активних дій долучилися всі: Китай, Бразилія, а навіть Індія почала визначати свою позицію в цьому процесі. Катар і Саудівська Аравія, які беруть участь у переговорах щодо звільнення військовополонених та дітей, яких насильно вивезли, ініціювали робочі консультації. Окрім усіх цих обговорень, активізувався й прем'єр-міністр Угорщини Орбан.

Росія також активізувала свої дії, відправивши дипломатів у різні куточки світу. Ясно, що метою цих поїздок було просування концепції російської архітектури безпеки, яка має антидемократичний, антицивілізаційний, антиамериканський та антиукраїнський характер.

У той же час Кремль намагається забезпечити міжнародне мирне посередництво в конфлікті в Україні, при цьому виявляючи неготовність до конструктивних переговорів з українською стороною. Ця дипломатична діяльність узгоджується з його тривалою стратегією — розколоти єдність західних країн, підірвати НАТО зсередини та підорвати існуючий світовий порядок.

Додало інтриги до розвитку ситуації й позиції кандидатів на посаду президента США Дональда Трампа та Камали Гарріс на дебатах. Питання розв'язання ситуації Дональд Трамп пов'язує лише з власною геніальністю, яка полягає в обіцянки розв'язання проблеми за 24 години. Що стосується Камали Гарріс, то вона говорить, що маємо підтримувати друзів, маємо підтримувати демократію і свободу. Тобто вона розуміє, що Сполучені Штати ось той механізм який здатен вирішити цю ситуацію.

Концепція мирних переговорів та запровадження додаткового постачання зброї Україні, а також дозвіл на її використання проти військових цілей на території агресора, можуть бути ефективними лише у поєднанні.

Необхідно показати силу, адже демонстрація є свідченням того, що жодні іранські балістичні ракети, корейська підтримка чи допомога з Китаю не зможуть врятувати Росію.

У нинішній ситуації, коли не буде продемонстрована сила ні на які переговори московський фюрер не піде і не буде вести ні прямий діалог, ні діалог через посередника.