Стратегічний центр поштового зв'язку у Львові та листопадові події.
"Укрпошта" закрила своє головне відділення у Львові, розташоване на вулиці Словацького. Ця дата, 1 листопада, має велике історичне значення для будівлі, оскільки під час листопадового чину та польсько-української війни тут відбувалися запеклі бої. У часи, коли інтернет ще не існував, поштові послуги були життєво важливими для швидкого обміну інформацією, що робило Головну пошту у Львові стратегічним об'єктом у періоди зміни влади. Давайте розглянемо історію цієї будівлі.
Ділянка, на якій розташована головна пошта, колись була власністю греко-католицької семінарії, що функціонувала неподалік (тепер це географічний факультет Львівського університету). Тут раніше існував семінарський сад. Дирекція пошти придбала цю територію за 60 тисяч золотих ринських і розпочала будівництво в 1887 році. Проект будівлі розробив львівський архітектор Сильвестр Гавришкевич у стилі історизму.
Семінарія Святого Духа (фото Крігера 1894 року)
Міська адміністрація тривалий час вела пошуки підходящої земельної ділянки для зведення поштового відділення, розглядаючи різноманітні варіанти. Зрештою, було обрано локацію для будівництва поштового будинку, проект якого був запозичений з Відня. Львівський архітектор Сильвестр Гавришкевич вніс невеликі корективи та реалізував проект, розроблений віденським архітектором Зетцом. Будівництво пошти здійснювала компанія, до складу якої входили львівські архітектори Людвік Рамулт і Юзеф Цибульський, - повідомляє Центр міської історії.
На знімку, зробленому через п'ять років після завершення будівництва Головної пошти, можна помітити великий годинник, який розташований над головним входом. На рівні першого поверху видно світильники, а зліва від входу знаходиться криниця, яку обминає трамвайна колія.
Вигляд Головної пошти у 1894 році (фото Францішека Рихновского)
Під час польсько-української війни у листопаді 1918 року між ворогуючими сторонами йшла боротьба насамперед за важливі стратегічні об'єкти - управління залізниці і головний вокзал, цитадель та головну пошту як засіб зв'язку. Лінія фронту з перших днів пролягла вулицями Стефаника-Словацького і парком Франка. У ніч листопадового чину українці за кілька годин захопили серед інших об'єктів і пошту.
"Почта в наших руках - мужва держиться знаменито. Від початку обсаження почти службу телеграфічну і телефонічну повнять панни Оля і Галя Онацькі, видержуючи з незвичайною посвятою усі труди і прикрости воєнного положення", - писали у тодішніх фронтових зведеннях Української генеральної команди.
Польські військові підрозділи проникли з південного напрямку до сусідніх приміщень Греко-католицької семінарії. "На допомогу виснаженим солдатам, які охороняли пошту, прибув невеличкий загін Українських січових стрільців із кулеметами. Завдяки цій підкріпленню вдалося відбити перші напади ворога. Спроба польських військових знищити двері на територію пошти за допомогою гранат не увінчалася успіхом, оскільки вони були надійно заблоковані великими поштовими возами", - йдеться в путівнику "Львів - місто наших героїв".
Оскільки не мали можливості потрапити в середину, поляки підпалили одну зі сторін будівлі пошти. Велика кількість паперових матеріалів всередині та відсутність системи водопостачання значно посилили вогонь. З метою гасіння пожежі сторони вирішили залишити приміщення, щоб дати змогу рятувальникам розпочати роботу. Після цього поляки стали першими, хто увійшов всередину.
Заблокована будівля греко-католицької семінарії в період війни 1918 року.
Після того, як поляки захопили Головну пошту, вони змогли відкрити кілька вогнетривких сейфів і вкрасти 3 мільйони крон, згідно з інформацією з путівника "Львів - місто наших героїв". Командувач Мончинський зміг повернути лише невелику частину вкрадених коштів.
11 листопада, після того як головна пошта та телеграф були втрачені, зв'язок між урядом та командуванням Галицької армії з містами і районами регіону став дуже слабким. У цій ситуації вирішальну роль у забезпеченні зв'язку взяло на себе поштове відділення, розташоване на вул. Валовій. У ньому працював суто український колектив, який фактично виконував функції головної пошти під час військових дій.
Споруда Головної пошти зазнала значних пошкоджень внаслідок артилерійських обстрілів під час цієї війни. Відтак у 1923 році знищену споруду перебудували за проєктом Альфреда Захаревича та Євгена Червінського. У внутрішньому подвір'ї добудували флігель, фасади набули рис модернізованого класицизму.
Колектив працівників Головної пошти в реконструйованому головному операційному залі пошти (Фото 1923 року з сайту Центру міської історії)
Цю значиму споруду модернізували кілька разів у 1950-ті та 1970-ті роки. Інтер'єр оздоблювали скульптурні композиції Еммануїла Миська та вітражі Ярослава Серветника. Протягом багатьох років з цієї будівлі відправляли і отримували листи львів'яни, але в епоху цифрових технологій послуги пошти втратили свою актуальність.