"У 2025 році безпілотники з потужними ударами зможуть частково виконувати функції пілотованих авіаційних засобів", -- Павло Гвозденко.

Павло Гвозденко, заступник командира окремого загону безпілотних систем спеціального призначення "Тайфун", поділився з УНІАН своїми думками про війну дронів і озвучив прогноз на 2025 рік.

Павле, хто наразі має більше переваг у безпілотниках — ми чи супротивник? Хто володіє більшою кількістю дронів?

Зараз противник може мати велику кількість дронів, які використовуються для розвідки та координації артилерійських обстрілів. Зокрема, йдеться про такі безпілотники, як "Орлан". Проте, на мою думку, ми маємо значну перевагу у використанні FPV-дронів та компактних ударних БПЛА.

Це стає можливим завдяки більшій свободі, яку мають виробники. Насправді, якщо ти український розробник, то стикаєшся з меншими обмеженнями, ніж твої колеги в Росії. У них в цій галузі існує безліч регуляцій, а також кілька великих компаній, які прагнуть контролювати цей сектор.

Але чи можуть нові технології дати перевагу противнику? Наприклад, нещодавно в новинах з'явилася інформація про російський дрон "Охотнік", який, як вважається, здатний нести крилаті бомби. Отже, виникає питання: чи можуть такі БПЛА справді суттєво змінити перебіг війни?

С-70 "Охотнік" є новим важким безпілотником, розробленим у Росії. Відомо, що вже стався інцидент із збиттям одного з експериментальних прототипів. Вплив цього безпілотника на перебіг війни, перш за все, буде залежати від його кількості на полі бою.

Один такий пристрій не здатен на революційні зміни, а наразі ми спостерігаємо лише початкові етапи до запуску серійного виробництва. Враховуючи його ціну та складність виготовлення, я сумніваюся, що його почнуть масово виробляти раніше 2025 року.

Однак слід зазначити, що в Україні також триває активна робота над розробкою важких ударних безпілотників. Хоча мені не відомо про точний аналог "Охотника", наші інженери наполегливо працюють над технологіями, які можуть виконувати подібні місії. Можливо, за розмірами та іншими характеристиками вони можуть бути різними, але в нас є захоплюючі проєкти важких дронів.

При цьому, чи матимуть такі проєкти перспективу, залежить від того, наскільки вони будуть фінансуватися, підтримуватися державою. Очевидно, що вкладення виробника будуть набагато більші, ніж при розробці, виробництві невеликих дронів.

Поділіться, будь ласка, більш детальною інформацією про стан українських технологічних розробок і спеціалістів у цій сфері. Які проекти можуть бути втілені в життя найближчим часом, а які — ні, і які причини цьому?

Українські розробники безпілотників за останні роки показали надзвичайно великий прогрес. FPV-розробки вже дуже активно використовуються на полі бою, але є й інші БПЛА, які показали себе з найкращої сторони. Це, наприклад, "Punisher" (багаторазові ударні дрони, -- УНІАН), "Сокіл-300".

Останній розроблений безпілотник — це ударний апарат, створений українським конструкторським бюро "Луч". Він спеціалізується на виконанні розвідувальних завдань та точкових ударів по наземних об'єктах. Проектна дальність його польоту коливається в межах від 1300 до 3300 км, а час, проведений у повітрі, може становити до 26 годин. Модель "Сокіл-300" здатна нести високоточні боєприпаси, включаючи ракети РК-2П та РК-10, що, безсумнівно, забезпечить їй ефективність у враженні наземних цілей. Цей безпілотник представляє собою вагомий крок вперед у розвитку українських дронів і має великий потенціал для використання в умовах військових конфліктів.

Найближчим часом слід очікувати розширення серійного виробництва та модернізацію українських безпілотних літальних апаратів. Проте, деякі складніші проєкти можуть зазнати затримок через труднощі з фінансуванням. Крім того, проблеми з імпортом критично важливих компонентів можуть негативно позначитися на процесі. На жаль, Китай обмежив постачання елементів для БПЛА в Україну, тому виробники вимушені шукати альтернативні рішення. Проте, я впевнений, що до 2025 року безпілотники матимуть ще більший вплив на ведення війни - як на оперативному, так і на стратегічному рівнях.

Імовірно, головна увага буде зосереджена на автоматизації, підвищенні автономності польотів та стійкості до засобів радіоелектронної боротьби. Вважаю, що в другій половині 2025 року важкі ударні безпілотники зможуть частково виконувати функції пілотованих літаків.

Які ваші думки щодо "дронової війни", де FPV дрони знищують "крила"? Як ви бачите протистояння між "традиційними" та наземними дронами?

Досить доступні FPV-дрони вже продемонстрували значну ефективність у протистоянні коштовним ворожим безпілотникам, таким як "Орлан" і "ZALA". Безліч екіпажів змогли досягти вражаючих результатів у цій боротьбі.

Технологія, в принципі, нескладна: взаємодія з системами виявлення безпілотників дає можливість скоординувати дії пілота FPV-дрона та ефективно знищувати ворожі БПЛА літакового типу, розвідників. Якщо ефективно використовувати FPV-дрони для знищення таких систем, ворог може втратити можливість вести оперативну розвідку, що серйозно ускладнить дії росіян. Однак ймовірно, що протидія буде вдосконалюватися, зокрема через розвиток РЕБ. Але завдяки дешевизні та доступності, FPV-дрони все одно залишатимуться важливим елементом сучасних бойових дій.

Наземні дрони, до речі, демонструють значний потенціал у даному протистоянні. Вони здатні ефективно діяти не лише проти повітряних, а й наземних безпілотників супротивника завдяки своїй адаптивності до складних ситуацій та можливості виконувати різноманітні завдання. Дозвольте виділити кілька основних аспектів їхньої ефективності у боротьбі з ворожими дронами.

По-перше, наземні дрони можуть бути засобами виявлення та знищення. Тобто, можуть бути оснащені спеціальними системами, такими як тепловізори, радари або інші датчики, що дозволяють швидко ідентифікувати наближення повітряних дронів. Завдяки високоточним системам наведення, наземні дрони можуть запускати протидронові ракети або вогонь зі зброї малого калібру.

По-друге, ці безпілотники можуть мати інтегровані системи електронної боротьби, що дозволяють блокувати або захоплювати сигнали управління ворожих дронів. Це може викликати втрату управління над повітряними апаратами супротивника або змусити їх приземлитися.

Третім аспектом є використання наземних дронів для нейтралізації ворожих безпілотників на землі, виконуючи функцію перехоплювачів. Вони можуть формувати захисні бар'єри, встановлювати міни або навіть здійснювати атаки за допомогою вибухових пристроїв.

Нарешті, наземні дрони можуть збирати розвідувальні дані про наближення повітряних або наземних дронів, що дозволяє швидко реагувати на загрозу та координувати дії інших підрозділів для нейтралізації ворожих безпілотників.

Ви підняли питання радіоелектронної боротьби. Які системи РЕБ є більш ефективними? Чи не створює проблеми "дружній вогонь" наших РЕБ?

Ворог має добре розвинені засоби радіоелектронної боротьби. Ми це відчуваємо на різних напрямках. Десь це більш інтенсивно, десь менш, але це точно порушує роботу наших дронів, не дає можливість ефективно працювати. Часто навіть неможливо злетіти через таку "стіну" РЕБ. Однак наші українські фахівці активно адаптуються до цих викликів, постійно шукають технічні рішення, які дозволяють ефективно виконувати задачі. Тобто, водночас зростає й рівень наших РЕБ. В цьому напрямку ведуться інтенсивні розробки.

Щодо "friendly fire", звісно, на будь-якій війні це проблема. Але все залежить від того, наскільки тісно відбувається взаємодія між підрозділами, які знаходяться на нулі. Проста комунікація дозволяє мінімізувати цю проблему, і мені здається, в цьому напрямку є прогрес.

Ви сказали про досить ефективні ворожі РЕБ. Однак існують також інші засоби протидії нашим БПЛА. Чи зможе ворог захистити свої нафтобази та аеродроми?

На мою думку, в умовах вдосконалення наших дронів-камікадзе та сучасного високоточного озброєння, ці об'єкти залишатимуться під загрозою. Відомо, що деякі з наших безпілотників можуть без зусиль подолати дистанцію понад тисячу кілометрів, що для них є звичайною справою. Завдяки супутниковим знімкам, ми можемо спостерігати, що такі атаки мають високу ефективність.

Нещодавно з’явилося чимало підрозділів, що спеціалізуються на безпілотних системах. Чи є якісь труднощі при вступі до такого батальйону?

Потрапити до підрозділу безпілотних систем не так складно, як може здаватися, на перший погляд. Однак необхідно мати підготовку та, в першу чергу, мотивацію. Приміром, у наш підрозділ можна і без базової підготовки, якщо ми бачимо, що є велика мотивація, є певні задатки.

Перевага у тих, чия професія дозволяє швидко перевчитися та управляти дронами. Ми до таких професій відносимо IT-спеціальності. Також це люди, які, займалися геймерством, грали в ігри.

Ми приділяємо значну увагу процесу рекрутингу. Якщо кандидат відповідає нашим вимогам, ми супроводжуємо його на всіх етапах переходу до нашого підрозділу: взаємодіємо з ТЦК, надаємо необхідні рекомендаційні листи, а після того, як особа потрапляє до навчального центру Національної Гвардії, ми контролюємо її навчальний процес. Після завершення навчання ми забираємо її для оформлення в нашій військовій частині. Далі кандидат проходить період адаптації та навчання в школі пілотів, після чого відбувається бойове злагодження. До наших нових пілотів прикріплюються досвідчені бійці, які вже брали участь у бойових операціях і мають на своєму рахунку безліч успішних місій. Тільки після цього вони вирушають у зону бойових дій, де досвідчені екіпажі координують дії новачків.

Скільки часу займає таке навчання?

Все це займає десь не менше трьох місяців. Якщо хтось ще до мобілізації пройшов курси, які підтверджують знання і вміння управляти дронами, термін може скоротитися.