Виталий Портников: Запад в новом свете: цели Путина в Европе - Блоги | OBOZ.UA

Когда речь заходит о потенциальных итогах конфликта, разожжённого Россией против Украины, мы часто подчеркиваем, что в случае успеха Кремль не будет ограничиваться и продолжит свою агрессивную политику уже в отношении соседних стран Центральной Европы.

Текст ниже представлен на языке оригинала.

Проте, якщо проаналізувати ситуацію об'єктивно і без емоцій, можна дійти висновку, що ймовірність такого сценарію є нульовою, зазначає Віталій Портников у статті для Infopost.

Агресія проти країн Центральної Європи - це прямий конфлікт із НАТО.

Суть справи полягає не в готовності Москви до такого роду конфлікту, а в наявності у неї реальних ресурсів для його ведення.

Ми маємо на увазі збройні сили держави, яка протягом двох з половиною років війни так і не змогла досягти адміністративних меж Донецької області. Крім того, варто зазначити, що ядерні погрози, спрямовані проти ядерної держави, не справляють належного ефекту.

Проте вважати, що поразка України призведе до нашого повного зникнення з політичної арени або до перетворення на сателіт Росії в Європі, було б великою ілюзією. Більше того, я вважаю, що політична загроза є значно більшою небезпекою, ніж сама війна.

Знищення України стане свідченням могутності Росії (та "китайського світу") і вразливості Сполучених Штатів. В результаті нашої поразки серед європейських країн посилиться не лише страх перед потенційним агресором, але й "раціональне" прагнення укладати угоди з найсильнішою державою континенту, чий вплив охоплює території від Ужгорода до Владивостока.

І, до речі, історично саме сила - а не економічні досягнення чи політичні новації - завжди була головним аргументом і Московського царства, і Російської імперії, і Радянського Союзу.

Війна, яку Росія веде проти України, не лише свідчить про прагнення відновити та утвердити свої впливи в пострадянському регіоні, але й слугує нагадуванням про геополітичну позицію Росії як "гегемона" в Європі.

Росіяни здатні здобути перемогу в Європі не за рахунок танків і дронів, а завдяки голосуванню на виборчих дільницях.

Підготовка інфраструктури для досягнення цієї перемоги триває одночасно з війною. Вже сьогодні можна відзначити щонайменше дві країни в Центральній Європі, чиї уряди готові до відновлення та підтримки зв’язків з Росією — це Угорщина та Словаччина.

Але, звісно, потрібно памʼятати і про існування у Європі політичних сил, які або підтримують або нещодавно підтримували тісні контакти з Москвою. Це і Австрійська партія свободи, яка нещодавно перемогла на парламентських виборах у країні, і польська "Конфедерація", і "Альтернатива для Німеччини", і Альянс Сари Вагенкнехт, який вимагає негайного припинення допомоги Україні, і "Національне обʼєднання" у Франції, і італійську "Лігу" на чолі із Маттео Сальвіні, і болгарське "Відродження"...

Звичайно, це лише невеликий фрагмент, що ілюструє деякі партії, які не можуть вважатися аутсайдерами політичної арени. У випадку успіху Росії їхній політичний вплив лише зросте, і вони матимуть можливість здобувати перемоги на виборах та займати провідні позиції в урядових структурах.

Навіть у "класичних" політичних партіях з'являться впливові фігури, які виступатимуть за налагодження взаємин з Москвою з метою відновлення європейського добробуту та усунення відчуття загрози. Це почуття, безумовно, стане ще більш гострим у разі перемоги Росії.

Це саме те, що необхідно донести до європейських політиків: справа не лише в тому, що на вулицях Варшави чи Вільнюса можуть з'явитися російські танки, а в тому, що над Парижем можуть літати російські дрони. Ви, напевно, не вірите в це, і ми, відверто кажучи, теж не зовсім в це віримо. Саме тому ми й вимагаємо гарантій безпеки від НАТО, до складу якого ви входите.

Головне питання полягає в тому, що наша невдача є відображенням вашого політичного провалу, це символізує крах європейських еліт і основоположних цінностей Європи.

Проблема полягає не лише в тому, що після можливого тріумфу Росії ми можемо не впізнати нашу країну, Україну.

Питання в тому, що в результаті російської перемоги над Україною ми з вами не впізнаємо Європу.