Які правопорушення можуть стати підставою для видання ордера на Лукашенка Гаазьким судом?
Останні три місяці стали незвичними для білоруського режиму під керівництвом Лукашенка – вперше з 2020 року влада проявила готовність до більш продуктивних кроків і почала надсилати сигнали західним країнам про намір розпочати політичні переговори.
Незважаючи на це, західні держави демонструють обережну реакцію, тоді як окремі учасники ситуації вирішили збільшити ризики.
Особливо це стосується Литви, яка передала документи до Міжнародного кримінального суду, що стосуються участі білоруської влади у злочинах проти людяності. Також варто зазначити, що Польща вже відкрито висловила свою підтримку діям Вільнюса.
Про можливі наслідки цього прецеденту - в статті Павла Радя та Ярослава Чорногора з Ради зовнішньої політики "Українська призма" Гаага для Лукашенка: що означає звинувачення білоруського диктатора у міжнародних злочинах. Далі - стислий її виклад.
Теперішнє звернення Литви до Міжнародного кримінального суду (МКС) не означає, що відбувся автоматичний старт процесу розслідування.
Згадаємо, що протягом минулого року Павел Латушко, представник з транзиту влади Об'єднаного перехідного кабінету, разом із міністром закордонних справ Литви Габріелюсом Ландсбергісом тричі надавали Міжнародному кримінальному суду свідчення про участь Лукашенка та його оточення в незаконному вивезенні дітей із захоплених українських територій.
Однак МКС так і не розпочав розслідування.
Втім, нинішня ініціатива Литви вже зараз досягла певного успіху - навіть підготовка до подання документів до Міжнародного кримінального суду викликала неабияке хвилювання серед білоруських посадовців.
Олександр Лукашенко повідомив, що він у курсі намірів Литви розпочати процедуру в Міжнародному кримінальному суді для притягнення його до відповідальності та "виключення з порядку денного".
Міністр зовнішніх справ Білорусі Максим Риженков випустив статтю, у якій зауважив, що Мінськ готовий до діалогу з Литвою щодо відновлення нормальних добросусідських відносин та контактів між прикордонними службами.
Вільнюс рішуче відреагував на ці заклики.
У Міністерстві закордонних справ Литви підкреслили, що для відновлення відносин необхідно виконати ряд умов. До них відносяться звільнення всіх політичних в'язнів, виплата компенсацій усім білорусам, які зазнали репресій, а також притягнення до відповідальності винних у актах насильства.
На даний момент складно спрогнозувати, чи розпочнеться розслідування і чи його результатів буде достатньо для видачі ордера на арешт білоруського диктатора.
Але, якщо і розпочнеться, то може тривати роками.
Очевидно, що в Мінську побоюються можливих наслідків розслідування, адже видача ордера на арешт Лукашенка може значно ускладнити перспективу налагодження конструктивного діалогу з західними державами.
Йдеться насамперед про політичну та репутаційну шкоду.
На відміну від Путіна, Лукашенко має набагато менший вплив і значення на міжнародній арені. Тому старт цього процесу може суттєво ускладнити західним країнам відновлення діалогу з Мінськом.
Олександру Лукашенку слід показати свою готовність зробити значні компроміси та запропонувати західним партнерам такі запевнення, які зможуть відновити їхню віру в заяви білоруських чиновників.
