Зовнішня стратегія Сполучених Штатів, допомога Україні та завершення конфлікту: думки українських аналітиків про період президентства Трампа.
Міркування фахівців про вплив президентства Дональда Трампа дещо різняться.
Дональд Трамп здобув перемогу на президентських виборах у США і готується до повернення в Білий дім. Це рішення вже було підтримано багатьма світовими лідерами, а також чинним президентом Джо Байденом і кандидаткою від демократів Камалою Гарріс. Редакція ZN.UA звернулася до українських експертів, щоб дізнатися, які наслідки матиме перемога Трампа, зокрема для України.
Експосол України в США Олег Шамшур зазначив, що успіх "системи" Дональда Трампа відображає політичну, соціальну та культурну поляризацію американського суспільства, викликану суттєвими соціально-економічними змінами. Він підкреслив, що основою політичної кар'єри цього кандидата стало його вміння рано вловити настрої невпевненості та страху серед представників нижчих верств середнього класу.
Одночасно Шамшур підкреслив, що, ймовірно, вже незабаром після інавгурації Трампа, запланованої на 20 січня 2025 року, стане очевидним, чи справді програма нового терміну республіканця буде формуватися під впливом ультраконсервативних і авторитарних концепцій. Якщо це підтвердиться, важливим питанням залишиться, наскільки успішно демократичні інституції США зможуть протистояти авторитарним тенденціям нового президента.
Олександр Хара, експерт Центру оборонних стратегій, вважає, що Україні необхідно розробити новий підхід для співпраці з адміністрацією Дональда Трампа. Він підкреслює, що, хоча країна стикається з серйозними ризиками, водночас існують і нові можливості. Важливо також залучити наших європейських партнерів, які мають міцні зв'язки з республіканською партією та особисто з Трампом.
Посол України та лідер громадської організації "Центр нових рішень" Костянтин Єлісєєв також підкреслив, що президенту Володимиру Зеленському та його команді слід радикально переглянути підходи до дипломатичних взаємин з адміністрацією нового президента США після перемоги Трампа на виборах. Крім того, він акцентував на необхідності встановлення більш близьких особистісних контактів з новим керівником Білого дому.
Тоді як ще один колишній посол України у США Валерій Чалий заявив, що наша держава повинна спершу продовжити та виконати усі домовленості, досягнуті з адміністрацією Джо Байдена, яка ще до 20 січня буде працювати. І найважливішими він назвав ті, що стосуються постачання зброї.
Що ж стосується відносин з адміністрацією Трампа, то дипломат вважає, що Київ має створити цілий координаційний механізм на чолі з президентом. А далі повинна відбуватися дуже ефективна координація на інших рівнях на американському напрямку. При цьому робота має вестися на різних напрямках.
За словами Олега Шамшура, значною мірою взаємодія між Україною та Трампом із його командою буде визначатися готовністю української сторони пропонувати свої рішення для вирішення існуючих проблем і зміцнювати внутрішні аспекти "плану перемоги". Окрім того, питання реформ, особливо антикорупційних заходів, залишатимуться важливими у двосторонніх відносинах.
Водночас Альона Гетьманчук, засновниця та директорка Центру "Нова Європа", а також позаштатна старша аналітикиня Євразійського Центру Atlantic Council, зазначила, що для адміністрації наступного президента США Дональда Трампа питання демократичних реформ і дотримання антикорупційної стратегії в Україні набудуть меншої ваги, ніж для Джо Байдена. Проте ці теми можуть стати потужними інструментами для маніпуляцій.
Колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін вважає, що відносини між Києвом і Вашингтоном тепер стануть більш орієнтованими на інтереси, проте це не зменшить їх стратегічного характеру. Він підкреслив, що в майбутньому геополітика матиме ще більшу вагу для України, ніж під час президентства Байдена, а Київ виявиться на своєрідному мінному полі, оскільки військова та фінансова підтримка з боку США буде залежати від політичних рішень українського уряду.
Олександр Хара вважає, що Трамп може спробувати швидко вирішити проблему війни в Україні. Проте, з огляду на всі нюанси ситуації, такий підхід навряд чи буде ефективним. Крім того, Хара підкреслює, що Трампу досі не вдавалося успішно урегулювати жоден конфлікт.
Валерій Чалий вважає, що сподіватися на те, що зміна влади чи президентів автоматично призведе до припинення війни або вирішення проблеми миру, є помилкою. Він також закликав не сприймати заяви Трампа про можливість завершення конфлікту за 24 години занадто серйозно, зазначаючи, що президент, який вже обіймає свою посаду, та кандидат у президенти мають різні погляди і підходи.
На думку ж Шамшура, Дональд Трамп зробить все можливе, аби завершити війну в Україні за будь-яких умов. При цьому новий президент не перейматиметься ні проблемами українців, ні міркуваннями довгострокової стратегії. Таким чином, за словами експерта, повернення Трампа до Білого дому створює для України реальні ризики. Зокрема, республіканець не вірить у можливість перемоги України та не докладатиме надзусиль для її досягнення.
Одночасно Шамшур і Хара висловлюють думку, що не слід відкидати альтернативну версію подій. Існує ймовірність, що, прагнучи уникнути образи слабкості або етикеток на кшталт "підлеглий Путіна", Трамп може виявитися більш активним і рішучим, ніж багато хто прогнозує.
Клімкін вважає, що Україні, ймовірно, доведеться зіткнутися з тиском через публічні заяви Дональда Трампа стосовно ескалації конфлікту. Проте те, що Трамп сприймає як кінець війни, насправді виявиться лише тимчасовою паузою. Ексглава Міністерства закордонних справ переконаний, що і сам республіканець незабаром це усвідомить.
Клімкін зазначив, що Трамп, маючи бізнесовий підхід, прагнутиме знаходити компроміси. Це буде відбуватися не лише за рахунок України. Нам доведеться шукати складні рішення, і перед нами виникатимуть нелегкі ситуації вибору.
Колишній міністр закордонних справ Вадим Пристайко висловив думку, що зв'язки між Києвом та новою адміністрацією Білого дому мають потенціал стати ще більш продуктивними. Він зазначив, що Трамп проявляв значно більше рішучості у наданні військової підтримки Україні в порівнянні з демократичними урядами, як до його перебування на посаді, так і після.
Гетьманчук підкреслила, що ефективне використання американських коштів залишається ключовим і пріоритетним питанням для республіканців у рамках боротьби з корупцією. За її словами, якщо хоча б одна копійка буде втрачената, це стане фіналом підтримки республіканців для України.
Що ж стосується прагнення нашої держави стати членом НАТО, то на думку Пристайка, за президентства Трампа це буде важче зробити, ніж за президентства Байдена. Попри це, за словами дипломата, НАТО - це, у першу чергу, політична організація, де переважають політичні рішення. За його словами, наша впертість у відстоюванні наших власних інтересів, це головний важіль. А головним аргументом є те, що Україна здатна "сприяти безпеці у Північноатлантичному регіоні" і "поділяє принципи блоку".
Своєю чергою Єлісєєв зауважив, що Трамп завжди був орієнтований на бізнес і його цікавить, як той чи інший інструмент буде вигідний для США. Тому, коли Україна наполягатиме на різних речах, як підтримка, зброя або запрошення до НАТО, потрібно буде пояснювати не стільки, чому це важливо для України, а чому це вигідно для Сполучених Штатів і народу США.
Олег Шамшур вважає, що зараз відповідь на питання, якою буде зовнішня політика адміністрації Трампа, може бути лише вельми приблизною. Намагаючись окреслити контури зовнішньої політики нової адміністрації, треба враховувати, що новому очільнику Білого дому характерною є схильність керуватись емоціями, своїми особистими вподобаннями й інтуїцією в процесі прийняття рішень, часто не беручи до уваги думки експертів. І зараз це матиме значно більшу вагу, ніж за першої каденції Трампа. Водночас зараз за його словами, для загальної характеристики зовнішньої політики дедалі частіше використовується лозунг "Мир завдяки силі".
Зовнішня політика Сполучених Штатів, за оцінками Шамшура, залишиться зосередженою на Китаї, але стане більш рішучою в порівнянні з епохою Байдена. Основним акцентом близькосхідної стратегії стане посилення тиску на Іран. Крім того, як зазначає експерт, надзвичайно важливим аспектом, особливо для України, є розвиток трансатлантичних зв'язків.
В рамках співпраці в НАТО Пристайко зазначив, що від непередбачуваності, яку могла б принести адміністрація Трампа, найменше постраждають зв’язки між США і Великою Британією.
Клімкін зазначив, що Трамп постійно виявляє негативне ставлення до Ірану, Північної Кореї та Китаю, що матиме свої наслідки. Він підкреслив, що для Росії буде важко підтримувати партнерство з Китаєм. Це стане одним із викликів для майбутньої адміністрації — розірвати зв'язок між Росією та Китаєм.
Єлісєєв вважає, що від Трампа можна очікувати спроби встановити новий баланс у відносинах із Росією. Щодо Ірану, він підкреслив, що новий президент США має негативне ставлення до цієї країни. У контексті взаємодії з Європою, за словами Єлісєєва, варто готуватися до торговельних конфліктів та економічного протистояння.
Дипломат вважає, що Трамп, ймовірно, поділить відповідальність США з іншими колегами, а замість "політики дружби", тобто системи, що базується на правилах, впровадить політику свободи, що ґрунтується на угодах та відповідальності усіх учасників.
