Інтерв'ю з Ольгою Атанасовою: акторка ділиться думками про мовні проблеми та війну, а також розкриває деталі свого особистого життя у світі кіно.

Я здатен дивитися улюблені фільми безліч разів.

У рамках проєкту "Інтерв'ю24" ми мали змогу поспілкуватися з акторкою про її особисте життя, виклики війни та розвиток українського кіно. Читайте нашу відверту розмову на Кіно 24, де Ольга поділилась своїми думками, переживаннями та натхненням.

Дивіться також Кіно, стосунки з коханим та війна: чесна розмова з зіркою "Конотопської відьми" Тетяною Малковою

Ви - артистка театру і кіно. Що вам більше до вподоби: театральна сцена чи кінознімальний майданчик? Яка з цих площадок приносить вам більше натхнення?

Я, насамперед, надихаюсь творчістю, хай то буде знімальний майданчик чи театр. Обожнюю кіно, тому що є залаштунки. Я обожнюю спілкування з дівчатами з грим-цеху, з дівчатами-стилістами. Ти приходиш на майданчик, і вже починається творчість. Ти ще не вийшов на знімальний майданчик, але вже відчуваєш цей кіношний вайб. Обожнюю ці жартики та спілкування з партнерами. Ну і, звісно, сам процес.

У театрі мене заворожує атмосфера творчості. Це справжній процес, який триває від початку до завершення. На сцені ти переживаєш справжнє життя, проходячи через всі його етапи та накопичуючи безцінний досвід. У цьому є своя магія, адже ти не лише граєш роль, а й черпаєш натхнення з життя свого персонажа.

Тож я не можу сказати, що більше люблю. Я захоплююсь творчістю і люблю і те, і інше. Вважаю, що без театру неможливе кіно, бо театр - це така постійна підзарядка, постійна школа, твій тренаж.

Які проекти ви наразі реалізуєте, і що вас у них найбільше вражає?

Працюю зараз над проєктом "Кохання та полум'я". Надихають герої, які рятують людське життя. Надихає сам матеріал і моя героїня, бо мені здається, що з усіх ролей вона найскладніша в характері. Коли я читала сценарій, сама була здивована, що моя Ольга витворяє вкінці. Але у неї є своя правда, вона непогана людина.

Щодо театральної діяльності, в мене є безліч цікавих проєктів. Зараз я займаюся створенням двох вистав: "Серцеїдки" та "Дівич вечір".

Ольга Атанасова під час зйомок фільму "Кохання та полум'я" / Фото від пресслужби СТБ

Які у вас прагнення та цілі стосовно кар'єри? Чи є певні персонажі, яких вам хотілося б втілити на екрані?

Майбутні плани, напевно, схожі на ті, що мають багато українців: прагнути вижити, продовжувати жити, створювати в своїй рідній землі для своїх співвітчизників та надихати їх. Я також хочу повністю залишатися в своїй професії, адже моя діяльність приносить мені справжнє задоволення.

Щодо ролей, я б із задоволенням спробував себе в комедійних жанрах. Мені хочеться виконати щось унікальне та складне, образ багатогранної особистості. Можливо, щось подібне до персонажів, як Джокер або Харлі Квін, але в українському стилі.

Сьогодні в Україні зірками стають не лише артисти, а й захисники, працівники ДСНС та інші служби, які допомагають людям жити й Україні - існувати. У серіалі "Кохання та полум'я" спеціалісти ДСНС консультують акторів на знімальному майданчику. Який досвід вам вдалося здобути під час зйомок?

Я дізналася, що справжні герої можуть ховатися серед звичайних людей, які просто живуть своїм життям і ведуть прості розмови, проте щодня ризикують своїм комфортом заради допомоги іншим. Я зрозуміла, що професія рятувальника має більше чоловічий характер, оскільки дівчатам доводиться долати труднощі, пов'язані з носінням на собі 15-кілограмового спорядження. Спілкуючись з диспетчерами, я отримала цінні поради про те, як правильно виконувати свої обов'язки. Усі дівчата, з якими я зустрілася, виявилися дуже милими та з відмінним почуттям гумору.

Ольга Атанасова з режисером Віталієм Куксою на зйомках "Кохання та полум'я" / Фото пресслужби СТБ

Яке послання, на вашу думку, має донести стрічка "Кохання та полум'я" до глядачів?

Передусім, важливо зберігати нашу людяність, адже підтримка інших є надзвичайно важливою. І врешті-решт, істина завжди виходить на поверхню.

Що саме вас зацікавило в сценарії? Які елементи стали вирішальними для вашого рішення приєднатися до цього проєкту?

Моя Ольга - це найяскравіший і найбільш несподіваний персонаж. Коли я завершила читання, була вражена до глибини душі. Тож переглядайте та дивуйтеся разом зі мною!

Кожен проєкт відкриває нові горизонти, а кожна нова персонажка дарує шанс відчути себе в іншій реальності. Які уроки ви отримали від своєї героїні в серіалі "Кохання та полум'я"?

Усе найкраще ще попереду, і важливо не зволікати з прийняттям рішення.

Українське кіно зараз переживає переломний етап. Які зміни, на вашу думку, найважливіші в цьому контексті?

Суттєві перетворення в українському кінематографі полягають у тому, що ми нарешті почали розробляти власні проекти для нашої аудиторії, з рідними акторами. Я б дуже хотіла бачити більше фільмів про видатних українців. З великим задоволенням виконала б роль спортсменки або іншої видатної особистості.

Чи стикалися ви з ситуаціями, коли українських акторів відсували на другий план на користь російських? Як ви це пережили? Чому, на вашу думку, така "тенденція" була можливою?

Цю ситуацію створили ті, хто обирав саме російських акторів для ключових ролей. Я не страждала від браку можливостей, але у мене виникали досить цікаві обставини. Наприклад, у проєкті "Вітряна жінка" спочатку на мою роль була затверджена російська акторка, але я змогла переконати режисерку, що саме я повинна виконати цю роль, і в підсумку мені вдалося її зіграти.

Ольга Атанасова / Зображення з приватного архіву актриси

Що, на вашу думку, потрібно зробити для того, щоб українське кіно вийшло на новий рівень? Які зміни можуть допомогти у цьому?

Для того, щоб українське кіно досягло нових висот, необхідно створювати якісний контент: важливі продумані сценарії, професійні режисери та обдаровані актори. Якщо збереться команда з таких фахівців, я вірю, що проєкт має всі шанси на успіх. Професіонали повинні працювати з якісним матеріалом. І, звичайно, не обійтися без фінансування.

Для змін потрібно орієнтуватися на розумного, сучасного глядача. Тобто робити проєкти не гірше тих, які робить Netflix, щоб вони були справді цікавими та непередбачуваними.

Ваша донечка виховується без активної участі батька. Як ви справляєтеся з цим викликом у поєднанні з вашою кар'єрою?

Я можу сказати, що самостійно виховую свою чудову донечку, і в мене є всі бонуси, бо я для неї на 100% авторитет. Мені вдається поєднувати це з кар'єрою.

По-перше, у нас встановлена комендантська година, тому нічні зйомки відбуваються вкрай рідко, а тривалість знімального дня є значно коротшою. По-друге, моя донечка вже бере участь у виставі, що дозволяє нам разом гастролювати. Іноді вона навідує мене на знімальному майданчику, коли у мене нічна зміна. Всі актори її знають, і їй дуже подобається рости в такій творчій атмосфері.

Чи знайдеться у вас час та прагнення для створення нових зв'язків?

Щодо бажань: знаєте, іноді апетит з’являється в процесі. Що стосується вільного часу, то зараз у мене його обмаль, але, як кажуть, кожному дійству свій час. Тож, звичайно, я не заперечую, якщо з'явиться можливість, можна буде почати щось нове. Проте поки що я зосереджений на реалізації нових проєктів.

Ольга Атанасова / Зображення з приватного архіву актриси

Які принципи є для вас найзначнішими у стосунках, беручи до уваги ваш минулий досвід?

Напевно, найголовніше для мене полягає в тому, що якщо поруч буде хтось, то ця особа повинна привнести в моє життя те, чого бракує. Щось нове і красиве. Адже базові потреби я, на щастя, можу забезпечити собі та своїй донечці завдяки Всесвіту.

Ця особа повинна приносити мені більше щастя, ніж її відсутність. Якщо мова йде про шлюб, то я прагну відчувати себе захищеним і спокійним у цих взаєминах.

Яким чином війна позначилася на вашому житті? Які внутрішні трансформації ви пережили?

Я відчула суттєві зміни у своєму світосприйнятті. Зрозуміла, що для справжнього щастя потрібно зовсім небагато. Матеріальні речі втрачають свою цінність, коли їх порівнюєш з нематеріальними аспектами життя. Багато з того, що нам здається необхідним, насправді не є важливим, а всі ці бренди і модні тренди не мають жодного значення. Найцінніше — це спілкування з людьми, які нас оточують. Ми разом — наша справжня сила. Ця війна відкрила мені очі на справжню людяність. І, звичайно, особливе місце в моєму серці займає спілкування з донечкою: ми стали набагато ближчими одне до одного, ніж раніше.

Що допомагає вам підтримувати емоційний баланс у ці складні часи? Як ви справляєтеся зі стресом?

У мене є перевірений спосіб справитися зі стресом — це заняття спортом. Я регулярно тренуюсь, а якщо немає можливості відвідати спортзал, то виходжу на пробіжку. Поблизу мого дому є стадіон, де я займаюсь, поки не зможу впорядкувати свої думки. Фізична активність дозволяє мені очистити розум від зайвих переживань.

Фізична активність справді має потужний ефект, адже дозволяє зосередитися на зовсім інших аспектах життя, а негативні емоції зникають. Я концентруюся на своєму тілі та диханні. Саме тому спорт для мене є своєрідним засобом для покращення настрою.

Сьогодні багато проєктів, які раніше були російськомовними, активно адаптуються на українську мову. Як ви вважаєте, чи доцільно зосереджуватися на такій адаптації, чи варто віддавати перевагу створенню нових українських фільмів, серіалів та музичних творів?

На мою думку, важливо створювати щось оригінальне. Сьогодні музична індустрія, на мою думку, випереджає кінематограф, адже з'явилося безліч талановитих артистів та гуртів, а якість музики значно зросла. Хотілося б побачити подібний підхід і в кіно: зараз існує багато проєктів, але я б хотів, щоб їхня якість була вищою. Можливо, краще зосередитися на меншій кількості проєктів, але щоб вони мали більшу цінність.

Чи стикалися ви з викликами під час переходу на українську мову? Яким чином ви змогли пристосуватися до цього процесу?

Знаєте, колись я користувалася Instagram російською мовою, і це приносило мені задоволення. Більшість людей також спілкувалися в соцмережах російською, принаймні, так здавалося. Я насолоджувалася жартами російською та іграми зі словами.

Коли я тільки починала вести свій інстаграм українською мовою, це давалося мені нелегко. Перекладати слова було справжнім викликом. Але зараз я відчуваю, що це стало для мене дуже простим завданням, і мені навіть більше до вподоби спілкуватися українською в інстаграмі та й в інших ситуаціях. Тож я швидко адаптуюся до нових умов.

Якщо ти починаєш свідомо адаптуватися, якщо є бажання, то все це приходить. Навіть інколи, якщо в мене пробігають якісь неукраїнські слова, то нічого страшного. Мені здається, що не в цьому річ. Головне, що люди намагаються говорити українською, навіть якщо це суржик. Це круто, що люди свідомо переходять на українську.

Ольга Атанасова / Зображення з приватного архіву актриси

Яке ваше ставлення до мовної проблематики в Україні на сьогоднішній день? Наскільки вона є важливою?

Я вважаю, що це не має бути примусово. Людина має свідомо і поступово перейти на українську мову. Бо, мені здається, коли це робиться примусом, у багатьох людей виникає відторгнення. А коли людям дається вибір свідомо обрати цю мову, співучу та мелодійну, то люди поступово переходять.

Чи є фільми або серіали, які ви готові переглядати знову і знову? Що в них вас приваблює?

Я обожнюю добрі фільми про кохання та мотивацію. Мої улюблені, які я можу переглядати багато разів, це "Щоденник пам'яті" - обожнюю цей фільм, "Форрест Гамп" та "Вічне сяйво чистого розуму", де дуже несподіваний Джим Керрі. А з нового, що я подивилася, мені дуже сподобалося "Забери мене на місяць" - дуже круте кіно.

Поділіться трьома українськими фільмами або серіалами, які, на вашу думку, варто побачити кожному. Які причини обрання саме цих творів?

Стосовно українських проєктів, то, звісно, "Спіймати Кайдаша", "Перевізниця" - там дуже стильна, гарна картинка, чудова операторська та акторська робота. Те, про що я кажу, коли все зійшлося. І мені сподобався "Будинок "Слово"". Більше б таких проєктів про наших героїв.