Олена Степова: Россия создает "гражданскую" автомагистраль для поставок оружия -- Блоги | OBOZ.UA

Сегодня я продолжу обсуждение ресурсов войны, сосредоточившись на маршрутах, по которым агрессор доставляет оружие на линию фронта. Я уже поднимала эту тему, продолжаю и буду продолжать, пока не добьюсь необходимого внимания к этому вопросу. Это действительно имеет огромное значение.

Далее текст на языке оригинала.

Це має велике значення, адже суспільство повинно усвідомлювати, що кожен рух агресора на нашій території зміцнює його за рахунок наших ресурсів, зазначає Олена Степова в статті для "Інформаційного спротиву". Це дійсно тривожна ситуація. Вкрадаючи нашу землю, загарбник ефективно використовує її проти нас, і наразі йому це вдається без жодних наслідків.

Ось чому питання замінування та розмінування нашої території є надзвичайно актуальним. Окупанти повинні відповідати за кожен свій крок на нашій землі цінюючи його кров'ю. Замінування територій є одним із найефективніших способів протидії ворогу під час війни.

Дороги! Дороги найважливіший ресурс війни для окупанта. Автомобільні, залізничні, морські, річкові, мости, переправи... Дороги, це артерії, які дають життя країні. Це логістика, це перевезення людей, товарів й зброї. Тому дороги так важливі під час війни. Тому окупант робить усе, щоб захопити логістичні транспортні розв'язки.

Зверніть увагу, що після завершення будівництва транспортного кільця Росією навколо Азовського моря на захоплених територіях, пропускна спроможність на всіх ділянках зросте втричі, а час подорожі з Росії до окупованого Мелітополя зменшиться на п’ять годин.

Саме тому Росія настільки прагнула отримати повний контроль над узбережжям Азовського моря. Однією з ключових цілей війни було формування кільцевого маршруту навколо цього водного простору, довжина якого перевищує 1400 кілометрів. Це стратегічне завдання ворога свідчить про намір тривалої окупації та ведення війни з подальшим розширенням на території. Власне, Росія завчасно розробляла логістичні транспортні шляхи та ретельно прораховувала можливості залучення ресурсів України.

Отже, загарбник формує обставини для свого подальшого наступу. Чи ми взяли це до уваги?

За те, щоб отримати таку можливість, росія поклала чимало життів, бо розуміє стратегічну важливість цього ресурсу. На п'ять годин може скоритися час доставки зброї. Це раз. А ще росія отримує прикриття цивільними під час перевезення цивільною автодорогою військової техніки та зброї. Це два.

Ось про це я й хотіла поговорити сьогодні, продовживши розмову про ресурси війни.

Нагадую тим, хто не в курсі: я стала свідком війни з її перших моментів, оскільки проживала в прикордонному регіоні Луганщини. Тому моє сьогодення формується через призму мого особистого досвіду.

Іноді мені прикро, що досвід нас, перших внутрішньо переміщених осіб України, які пережили окупацію 2014 року, не був використаний для навчання та дослідження війни, а також для збору важливих свідчень. Адже наші переживання могли б пролити світло на багато важливих питань.

Наприклад, коли в 2014 році розпочалася окупація Луганщини, у період з лютого до квітня ми не помічали російських військових чи їхню техніку. Натомість, цивільних людей було чимало. Зброю на територію Луганщини також доставляли в цивільних автомобілях. Звісно, це не стосувалося легкових машин, наповнених жінками та дітьми. Це були вантажівки, яких на той час було досить багато, адже працювало чимало підприємств, зокрема вугільних. Тому, якщо на дорозі була одна або навіть десяток вантажівок, це ні в кого не викликало жодних підозр.

Зброю на Луганщину завозили у банальних рефрижераторах, вантажівках, які використовують підприємства чи фірми для доставки продуктів, меблів. Зброю на той час ховали у церквах московського патріархату та офісах комуністичної партії, а також на підприємствах, керівники чи власники яких підтримували "русскую весну".

Ми змінили нашу увагу з теми "дороги як ресурс війни" на тему "люди як ресурс війни". Проте, я б висловилася інакше: ми прагнемо дослідити, чи розглядають окупанти цивільних осіб і цивільні об'єкти як ресурси під час конфлікту.

В даний час загарбники прокладають автомобільну трасу навколо Азовського моря. Звичайно, з’явиться реклама, яка пропагуватиме: "Сім'ї відправляються на відпочинок", де усміхнені чоловіки, жінки та діти насолоджуватимуться мальовничими пейзажами під час подорожі до моря.

Це гарний щит. Не можна стріляти, бо ж там "женщины и дети". Такий привід звинуватити нас у фашизмі, при тому цинічно розстрілювати школи, дитсадки та житловий сектор у містах України. Але ж це росіяни, вони вправно будують живий щит та програмують кривду на правду та правду на кривду.

"Машини з цивільною реєстрацією транспортуватимуть "цивільну зброю" поряд із справжніми цивільними автомобілями, що насправді перевозитимуть жінок і дітей."

Відтепер Росія, після численних дорожньо-транспортних пригод за участю своїх військових (про що я вже згадувала), почала використовувати тактику транспортування озброєння цивільними автомобілями. Як і в 2014 році, для перевезення військових підрозділів та озброєння агресори застосовують звичайні вантажівки та рефрижератори, призначені для транспортування продуктів, будівельних матеріалів чи меблів.

Не можу точно сказати, яким чином ми вирішимо цю проблему, але темпи зведення цієї "цивільної" дороги мене насторожують. Тому важливо усвідомити, що ці "цивільні" шляхи, які побудовані загарбниками на окупованих територіях, фактично слугують артеріями війни, що їх потрібно перекривати.