Присяжнюк висловив думки щодо недоліків молдовської влади, які негативно вплинули на референдум | Еспресо
Другий тур президентських виборів і "чорні лебеді" в озері антистійкості
У Республіці Молдова цими днями пройшов перший тур президентських виборів та референдум за внесення змін у Конституцію про закріплення європейського курсу країни. У голосуванні на виборах президента перемогла чинна лідерка Мая Санду з результатом в 42%, її головним опонентом став колишній генпрокурор Олександр Стояногло, якого підтримали 26% і вже за два тижні, 3 листопада, вони зустрінуться в другому турі. Підтримка референдуму була забезпечена з мінімальним порогом голосів на його підтримку (50,4%).
Розгляньмо результати референдуму, які призведуть до змін у Конституції, що закріплять курс країни на євроінтеграцію. Ці результати стали несподіванкою для багатьох.
Внутрішні результати голосування показали, що 54% виборців висловилися проти, тому підтримка була досягнута переважно завдяки позитивним голосам українців, які проживають за межами країни. Це викликає безліч запитань, на які варто звернути увагу, зокрема в Україні: наскільки уряд, що протягом останніх років мав більшість у парламенті, президента та керівників спецслужб, а також отримував підтримку від медіа, здатен хоч якось контролювати ситуацію в країні.
Читайте також: Чому референдум у Молдові стимулюватиме Росію
Місцеві аналітики та соціологи, які мають тісні зв'язки з урядом, прогнозували, що підтримка референдуму серед населення складе від 60 до 70%. Однак їхні оцінки виявилися абсолютно хибними, адже всі їхні прогнози виявилися "в повітрі". Ніч підрахунку голосів показала, що перевага виявилася менш ніж 1% і була здебільшого забезпечена голосами з діаспори. Ці помилкові прогнози також підкреслюють іншу системну проблему — глибоку відірваність еліт у Кишиневі від реальних подій, на основі яких вони ухвалюють свої рішення.
Таким чином, референдум, що відбувся з обмеженою підтримкою, скоріше виявився знаком тривоги, аніж успіхом проєвропейських сил. Це викликає значні побоювання стосовно політичної стабільності в країні та її можливості протистояти зовнішнім загрозам з боку Росії, що становить серйозну загрозу для національних інтересів України.
Якщо звернутися до термінології американського філософа ліванського походження Насіма Таліба, зокрема до його ідеї "антикрихкості", що визначає здатність системи не лише витримувати тиск, а й перетворювати його на можливість для зростання й укріплення, то в контексті Молдови виникає потреба в розширенні цієї концепції.
Події, що сталися в Молдові під час голосування, особливо в контексті результатів "проєвропейського" референдуму, виглядають як абсолютно протилежний процес до того, що описує Таліб. Це країна, яка має двох сусідів з чіткою геополітичною орієнтацією: з одного боку – Румунія, що є членом НАТО та ЄС, а з іншого – Україна, з якою після російського вторгнення не очікується жодного зближення в найближчі десятиліття. Молдова не проявляє бажання скористатися своєю географічною позицією для власних інтересів.
Також зверніть увагу на: Які кроки має вжити Україні після виборів у Молдові.
Навпаки, така відстороненість від реальності лише надає Росії більше можливостей. Протягом останнього року вона, за допомогою своїх проксі, створила потужну мережу для підкупу голосів. Її місцеві куратори, які формально перебувають під домашнім арештом, дивним чином відвідують Москву для отримання інструкцій, і роблять це практично на очах у всіх. Виведення російських фінансів для дестабілізації ситуації здійснюється через банки Придністров'я, а в той же час влада намагається зобразити винуватцями ситуації малограмотних пенсіонерок і алкоголіків, які прийшли на оплачений мітинг.
Читайте також: У Молдові спрацювали головні міфи російської пропаганди
Коли мова йде про вибори, варто згадати ще один концепт, який став популярним серед читачів, особливо в умовах політичної нестабільності. Йдеться про вплив неочікуваних подій на розвиток певного сценарію, що його описує Таліб, називаючи такі події "чорними лебедями". Вочевидь, Мая Санду сподівається на свого "чорного лебедя" в другому турі, де їй доведеться змагатися з кандидатом від Партії соціалістів Олександром Стояноглом. Вже зараз Санду закликала виборців своїх суперників підтримати її в цій важливій битві.
Ця аналогія виглядає цілком доречною, адже, як і під час президентських виборів 2020 року, коли перемога була досягнута завдяки голосам, що перейшли від проросійського кандидата Ренато Усатого (який наразі займає третє місце з 14%), так і цього разу єдиною надією на успіх політичних сил, що ідентифікують себе як проєвропейські, знову стає подібна ситуація.
Але аналіз результати голосування по регіонах ставлять під сумнів і те, наскільки "Дія та солідарність" віддані ідеї, яку просувають.
По-перше, голоси діаспори, хоча й незначна перевага, зіграли важливу роль у підтримці референдуму. Це стосується тих, хто вже давно покинув країну. Більше того, виборці з окупованого Придністров'я, які десятиліттями живуть під впливом радянської пропаганди і під загрозою російських вогнепальних засобів, де медіа з вільної Молдови не мають можливості бути представленими, висловили підтримку проєвропейському референдуму на рівні 37,44%. Водночас, у вільних регіонах Молдови є місця, де понад 90% виборців висловилися проти.
Також зверніть увагу: Україну турбує лише успіх Санду.
Навіть якщо ці цифри не є достатніми, щоб обґрунтувати серйозну критику на адресу чинної влади, особливо в контексті українського медіа, це беззаперечно свідчить про невдачу попередніх зусиль, комунікації та підготовки до референдуму, а також заходів щодо згуртування. Адже громадяни, які не піддавалися впливу цієї кампанії, схоже, голосували активніше, ніж ті, для кого вона була орієнтована.
У світлі інтересів України, результати молдавського референдуму викликають серйозне занепокоєння. Росія здобула нову можливість для посилення своїх впливів у цьому регіоні, отримавши вагомий аргумент для демонстрації розколу в молдавському суспільстві, що може стати інструментом маніпуляції під час ухвалення будь-яких важливих рішень чинним та майбутнім урядом.
Для України, як для найближчого сусіда Молдови, важливо усвідомлювати, що політична ситуація в цій країні є вкрай непередбачуваною. Протягом багатьох років Молдова стала ареною для нових дестабілізуючих дій з боку Росії, що може безпосередньо впливати на безпеку України. Незважаючи на повну підтримку з боку Європейського Союзу, США та своїх сусідів, Молдова не демонструє ефективності у протидії цим загрозам. Тому гібридна війна Росії — це лише одна з багатьох проблем, з якими стикається Молдова.
Унікально для Еспресо
Про авторку. Маріанна Присяжнюк є політичною аналітикинею в фонді "Демократичні ініціативи" на честь Ілька Кучеріва та фахівчинею проєкту StopFake.
