"Український піксель символізує межу між цивілізацією та хаосом": розповідь про співачку Анжеліку Рудницьку в експозиції Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

У 2014 році її дядько відправився служити в батальйон "Айдар" і загинув поблизу Луганська. Вона не змогла провести його в останню путь, тому в день похорону вирішила здати кров, таким чином вшановуючи його пам'ять. Після завершення похорону вона вирушила у свою першу волонтерську подорож на фронт. Історія відомої співачки Анжеліки Рудницької була увічнена в Музеї "Голоси Мирних", заснованому Фондом Ріната Ахметова.

Вторгнення росії у 2022 році не стало для неї несподіванкою. Але ж вона до нього і не готувалася. Напередодні поїхала до Рівного на зустріч однокласників, взявши з собою тільки телефон і документи. Там довелося залишитися на кілька місяців, до звільнення Київщини.

"Спочатку ми зайнялися прибиранням підвалу. Згодом почали виготовляти маскувальні сітки для військових. Я брала шматки тканини і міркувала: ось це колись була шифонова сукня, а це - елегантне пальто, але зараз вони вже не мають значення, адже триває війна. Кожен клаптик, як і людські долі, переплітався у цій сітці", - ділиться своїми спогадами Анжеліка.

Співачка продовжує активно підтримувати армію та займатися волонтерством, адже існує безліч шляхів, щоб бути корисним для своєї країни. Вона ні на секунду не сумнівається в перемозі України.

"Я дуже хочу, щоб мої друзі, які втратили свої домівки, повернулися додому. Я разом з ними мрію, як ми будемо відбудовувати Кремінну, Торецьк, Нью-Йорк, Сєверодонецьк, Бахмут... Я дуже хочу, щоб війна закінчилась нашою великою любов'ю до Батьківщини", - говорить Анжеліка.

Співачка стверджує, що український піксель нині виступає як межа між звичайним життям і хаосом. Кожен повинен ясно усвідомлювати, на якому боці цієї межі він перебуває.

Розповідь Анжеліки Рудницької з перших вуст ви знайдете за посиланням.

Історія Анжеліки була включена до експозиції Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова. Цей музей зберігає свідчення мирних жителів України про війну, надані від першої особи. Архів закладу вже налічує більше 120 тисяч таких історій.

Поділіться своєю історією на сайті Музею або зателефонуйте на безкоштовну гарячу лінію 0 (800) 509 001.