Розпочала свою діяльність "Клуб білого бізнесу". Які переваги матимуть підприємці та які можуть виникнути ризики?
управляючий партнер юридичної компанії Syrota Dzis Melnyk & Partners
Законодавці продовжують роботу над податковим адмініструванням. Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №11084 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства", який в народі вже прозвали "законом про клуб білого бізнесу".
Закон вступив у силу 1 жовтня 2024 року і передбачає формування та підтримку Реєстру платників податків, які мають високий рівень добровільного виконання податкових вимог. Насправді, процес ведення цього Реєстру розпочнеться з моменту його створення.
У грудні 2023 року Міжнародний валютний фонд представив нову версію Меморандуму з Україною, що стосується економічної та фінансової політики в рамках програми розширеного фінансування.
Документ передбачав низку зобов'язань перед Україною щодо отримання майбутніх траншів в рамках розширення економічної та фінансової політики.
В рамках реалізації Меморандуму Україна планує розробити національну стратегію доходів. Ця стратегія передбачає впровадження нових ініціатив у галузі податкової політики та її адміністрування. Очікується, що такі заходи сприятимуть збільшенню внутрішніх доходів країни та зменшенню бюджетного дефіциту.
Серед базових нововведень, які диктує новий закон, слід відмітити введення поняття "Платник податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства". Це поняття існуватиме до 31 грудня того року, в якому в Україні буде припинено дію воєнного стану.
Сама суть нормативно-правового акту та введення нового податкового терміну передбачає запровадження особливого режиму зборів, платежів та адміністрування податків, що здійснюється відповідними контролюючими органами в рамках пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України.
Закон містить положення щодо формування та управління особливим Реєстром платників податків, які демонструють високу ступінь добровільного виконання податкових норм. Відповідальність за створення цього Реєстру покладається на Державну податкову службу України, а інформація про нього буде доступна на офіційному веб-сайті ДПСУ, починаючи з п'ятнадцятого робочого дня після його затвердження.
Отже, українські бізнесмени тепер взаємодіятимуть не з контролером, орієнтованим на фіскальні інтереси, яким раніше був податковий інспектор, що супроводжував процес сплати податків. Натомість, їх партнером стане менеджер, націлений на задоволення потреб клієнтів, який має всіляко підтримувати життєздатність українського бізнесу в умовах воєнного стану в країні. Принаймні, така позиція наразі озвучується.
Слід також зазначити, що нормативно-правовий акт передбачає супровід та коригування податкових дій вітчизняних підприємців на зміну стратегії виявлення та покарання за помилки у сплаті податків.
Закон передбачає наступні нововведення:
Дані, які стосуються платників податків з високим ступенем добровільного виконання податкових зобов'язань:
Будь-який платник податків має право відмовитися від публікації своїх особистих даних. Для цього необхідно подати відповідну заявку до Державної податкової служби України. Після отримання такої заяви контролюючий орган не буде розміщувати цю інформацію на своєму веб-ресурсі.
У будь-якому разі інформація про те, чи було платника додано до Переліку осіб з високим рівнем добровільного виконання податкових зобов'язань або виключено з нього, буде надіслана через особистий електронний кабінет.
Умови для тих, хто бажає стати членом "клубу" платників податків:
Безсумнівно, що не всі підтримали ініціативу щодо ухвалення цього нормативно-правового акту. Деякі політичні сили вважають, що на даний момент розподіл українського бізнесу на добропорядний і менш добропорядний є недоцільним.
За словами експертів, цей закон лише загострить проблему несправедливості, пов'язану з принципом презумпції невинуватості платників податків. Ідеться про чітке поділ підприємництва на легальний та нелегальний, що є недоречним у сучасних умовах.
Особливо було підкреслено інвестиційний клімат України, який може зазнати істотного погіршення через прийняття цього закону. Противники "Клубу білого бізнесу" вважають, що його заснування призведе до додаткових витрат для бюджету та ускладнить процес збору податків для держави.
Згідно з положеннями закону, попадання до "Клубу білого бізнесу" не є остаточним досягненням. Наявність у відповідному списку не гарантує, що компанії зможуть зберегти своє місце там. Критерії для підтримки статусу в цьому клубі є досить жорсткими, і у випадку виникнення податкових зобов'язань, які не узгоджені, бізнес може швидко втратити свою участь у "клубі".
Тут слід зазначити, що норми нормативно-правового акту диктують можливість неприйняття контролюючим органом цього моменту, адже факт неузгодженого зобов'язання вже має місце.
Деякі позитивні зміни можуть бути досягнуті, наприклад, шляхом впровадження більш оперативної консультаційної підтримки та клієнтоорієнтованої стратегії з боку Державної податкової служби, а також зменшення тиску під час перевірок. Однак існує безліч подібних ініціатив, таких як "інвестиційні няні" або спеціалізовані офіси для великих платників податків, які, на жаль, не мали суттєвого впливу на бізнес-середовище.
Отже, важливо стежити за тим, яким чином ідеї, закладені в законодавстві, будуть втілені в реальність.
Крім цього, очевидно, що закон має дискримінаційний характер. Чому добросовісні платники податків, які діють відповідно до чинного законодавства, але стикаються з певними податковими труднощами (які можуть виникнути в будь-якого підприємства, наприклад, під час проведення податкового планування, що, до речі, не набирає чинності до ухвалення остаточного рішення судом у разі оскарження), повинні зазнавати менш лояльного підходу з боку Державної податкової служби України?
